Аварійні частини Монумента Слави у Львові збираються демонтувати

У понеділок, 10 липня, за розпорядженням Львівської міської ради демонтували аварійні частини Монумента Слави у Львові.

Про це повідомиляють "Варіанти" з посиланням прес-службу Львівської міської ради.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, комісія вирішила огородити найбільш критичну частину пам’ятника та розробити з фахівцями з НУ "Львівська Політехніка" проект першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Також він додав, що 14 липня на виконавчому комітеті міської ради планують прийняти рішення щодо замовника робіт із демонтажу пам'ятника.

Нагадаємо, на сесії Львівської міськради наприкінці квітня цього року представники Української галицької партії заявили, що якщо протягом двох тижнів у Львові не демонтують "символи комуністичного режиму", зі Садовим судитимуться через бездіяльність.

Відтак у травні міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка має зайнятися демонтажем Монумента Слави у Львові.

Чиновники зверталися з приводу демонтажу пам'ятника до Українського інституту національної пам’яті, який вказав, що Монумент Слави у Львові не підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а отже не є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.