Спецпроект

Польський телеканал проілюстрував "геноцид поляків" знімком українських жертв. 18+

Польський телеканал "Хісторія" проілюстрував допис про польських жертв УПА фотографією вбитих українців.

11 липня в Польщі вперше відзначали "Національний день пам’яті жертв геноициду громадян Другої Речі Посполитої, здійсненого українськими націоналістами".

З цієї нагоди канал "Хісторія" (TVP "Historia") опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" допис, проілюструвавши його знімком, на якому зображені помордовані тіла людей. Однак тими людьми виявилися не поляки, а українці, вбиті польськими партизанами, передає "Газета виборча".

Ідеться про напад праворадикального формування Національні збройні сили (Narodowe Sily Zbrojne) на українське с. Верховина, що в Красноставському повіті Люблінського воєводства, 6 червня 1945 року.

Відповідно до польських даних, тоді загинуло 194 особи, зокрема: 45 чоловіків, решта – жінки та діти. Окрім того, нападники позабирали із собою одяг, білизну, взуття, сільськогосподарський інвентар, корів свиней і коней, що належали мешканцям Верховини.

Іще один приклад, як легко помилитися із верифікацією фотографії. Раніше вважалося, що на цьому фото - тіла інших загиблих у Верховині 6 червня 1945 року. Проте доктор Маріуш Заянчковський, автор дослідження "Українське підпілля на Люблінщині" доводить, що воно було зроблено в інший час, в іншому місці.  

Загоном командували Мечислав Паздзерський-"Шарий" та Станіслав Секула-"Сокул".

Згідно з радянськими даними, у Верховині загинуло 240 українців:

"...6 июня 1945 года Банда АК, возглавляемая Соколом, напала и полностью уничтожила украинское население в селе Верховины, Красноставского района, граничащего с Хелмским уездом; убила всех поголовно жителей, в том числе стариков и детей. 240 трупов зафиксировано только что выехавшими на место представителями. Сегодня, 7 июня, идут тяжелые бои в районе села Козиляны, Хелмского уезда. Банда насчитывает до 600 человек" (ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 4356. — Арк. 113—142).

Ще один ракурс результатів погрому українців у Верховині. Стоїть, імовірно, солдат комуністичного Народного Війська Польського, що належав до радянської комісії з розслідування злочину.

Причиною нападу було прагнення керівництва НЗС порушити перемир’я між іншою антикомуністичною організацією "Воля і незалежність" та Українською повстанською армією, каже польський історик Ґжеґож Мотика.

Крім того, додає він, на жорстокість акції міг вплинути той факт, що чимало бійців загону НЗС раніше служили в 27-ї Волинській дивізії Армії Крайової, родини яких постраждали від рук УПА на Волині.

Представник радянської комісії оглядає жертв масвого вбивства у Верховині 

Публікацію з помилковим фото передрукували також інші польські ЗМІ: Nasz Dziennik, Kresy24.pl, wPolityce і "Телевізія Польська" (TVP).

Фото: gazeta.pl

Кілька користувачів "Фейсбуку" вказали на помилку.

"На майбутнє раджу вам перевіряти історичні джерела перед їх публікацією, бо такими дописами ви доводите, що вас не можна сприймати  як поважну станцію". – написав один із них.

"Але це ж знімок злочину польських націоналістів з Національних збройних сил проти 196 українців у с. Верховина 6.06.1945 … Як так сталося, що TVP Historia зробила таку кардинальну помилку?", – дивується інший.

З головної "Фейсбук"-сторінки каналу "Хісторія" допис прибрали, однак його досі видно в інших розділах сторінки. Жодного спростування чи коментаря опубліковано не було. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.