У Рівному може постати пам'ятник польській поетесі родом із Києва

Ідеться про пам’ятний знак поетесі з трагічної долею Зузанні Гінчанці, що найкращі роки свого нетривалого життя (1917-1944) провела у Рівному.

Про це повідомляє "Радіо Трек".

Зузанна була єврейкою, писала польською мовою. Вона народилася в Києві, проте в ранньому віці переїхала до Рівного, де жила у бабусі Сари Гінзбург, що мала власний аптечний склад і кілька житлових кімнат у двоповерховому будинку на головній вулиці Рівного в районі міського ринку.

 Зузанна Гінчанка

Орієнтовно на місці, де розташовувався будинок бабусі талановитої поетеси, і має з’явитися пам’ятник Сарі Поліні Гінзбург (справжнє ім’я Гінчанки).

Ескізи майбутнього пам’ятного знаку Радіо Трек надав голова Культурно-просвітницького Центру імені Томаша Оскара Сосновського Ярослав Ковальчук, що звернувся до міської влади з ініціативою про появу пам’ятника у Рівному.

Ескіз, розроблений студентами та викладачами НУВГП, схвалила комісія у складі представників управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому, архітекторів, істориків, консула Республіки Польща у Луцьку.

Щоправда, Культурно-просвітницькому центру запропоновано розглянути варіант розміщення пам’ятника біля Залу органної музики в процесі реконструкції майдану Музики.

Ескіз пам’ятного знаку Гінчанці

Проте пан Ковальчук упевнений – пам’ятник має з’явитися саме на Театральній площі. Каже, польська сторона наполягатиме саме на цьому.

Про це, мовляв, говорили міський голова Володимир Хомко та Генконсул Польщі в Луцьку Веслав Мазур.

Ярослав Ковальчук впевнений, що пам’ятний знак привабить до Рівного туристів: не лише з Польщі, а й Ізраїлю, Австралії і буде не просто скульптурою поетеси, він ще й зображатиме музу. 

Адже в планах зробити її за зразком Шопенівських лавочок у Варшаві, на яких можна послухати уривки творів музиканта. За задумом у Рівному, так само натиснувши кнопку, можна буде послухати вірші Гінчанки івритом, польською, українською, англійською мовами.

Лист Рівненської міської ради про підтримку спорудження пам'ятника Зузанні Гінчанці

Щоправда, досі невідома вартість пам’ятного знаку та матеріал, з якого він виготовлятиметься. Все це нині обраховують фахівці.

Зузанна Гінчанка була розстріляна нацистами в Кракові у 27-річному віці і більш детально про долю поетеси, яка перші свої твори написала у Рівному та здобула тут перше визнання, можна дізнатися на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей