Перший в Україні пам’ятник Петлюрі планують установити у Вінниці

Цього року на День захисника України 14 жовтня у Вінниці заплановане відкриття першого пам’ятника Головному отаманові війська УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

Місяць перед тим, 14 вересня, відбудеться презентація пам’ятника, повідомляє вінницький інформаційний портал "Vежа" з посиланням на місцеве видання "Реал".

"Такого пам’ятника в Україні ще немає, тому я вирішив, що потрібно увічнити пам’ять про Петлюру, адже він багато зробив для України. Пам’ятник буде бронзовий. На ньому Петлюра зображений у сидячому вигляді на лавочці. Виготовляли пам’ятник скульптори майстерні "Оврах"", – повідомив "Vежі" вінницький меценат Сергій Капуста.

Фото: Veжа

Автором пам’ятника є скульптор Володимир Оврах та двоє його синів, що також працювали над скульптурою.

"Пам’ятник буде виготовлено у натуральну величину – там Симон Петлюра сидить на лавці. За основу художнього образу ми взяли аналогічне фото. Радилися з цього приводу з істориком Олександром Федоришеним. Вирішили, що буде цікавим художнім поворотом "вставити" у руки Петлюрі карту України, на яку він дивитиметься і бачитиме дві головних позначки – "Вінниця" – тимчасова столиця УНР, – та "Київ" – столиця України, яку тимчасово було захоплено більшовиками в ході історичних подій. А встановити його плануємо на території двору будівлі обласного радіо. Це логічно, адже, як мені розповіли, в цьому будинку знаходився Будинок канцелярії Симона Петлюри у 1920-му році, – каже Володимир Оврах. – З пропозицією створити цю скульптуру до мене звернувся меценат Сергій Капуста. Дуже приємно, що у Вінниці буде така скульптура".

За його словами, пам’ятник виготовлено із бронзи і він уже відлитий. Залишається відшліфувати та скласти докупи всю композицію.

Фото Симона Петлюри, яке слугувало взірцем для пам'ятника

Це буде перший пам’ятник Голові Директорії УНР, який зображатиме його фігуру повністю. Досі існує лише погруддя Петлюри в Рівному, встановлене 2001 року.

Вулиця, на якій розташована будівля обласного радіо, де стоятиме пам’ятник, називається на честь Симона Петлюри. Свою назву вона одержала під час декомунізації вулиці радянського льотчика Валерія Чкалова.

Раніше повідомлялося, що цього року в Вінниці тривали зйомки фільму "Замах на Петлюру". Частина зйомок відбувалася на цій вулиці у цьому ж будинку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.