У Тихому океані знайдено затонулий в 1945 році крейсер "Індіанаполіс"

Уламки американського важкого крейсера "Індіанаполіс" виявлені в Тихому океані через 72 роки після того, як корабель був затоплений японським підводним човном.

Про це пише BBC.

Уламки крейсера були виявлені в п'ятницю групою з 13 цивільних дослідників під керівництвом співзасновника компанії Microsoft Пола Аллена, який назвав знахідку історичною.

На деяких фрагментах збереглася назва корабля "Індіанаполіс CA-35. Це допомогло впізнати корабель. PAUL ALLEN

Корабель був знайдений на глибині 5,5 кілометра. Точне місце не розголошується.

"Індіанаполіс" загинув 30 липня 1945 року, коли повертався після секретної місії по доставці частин для атомної бомби. Корабель був торпедований японською субмариною у Філліпінському морі. Він пішов під воду дуже швидко - всього за 12 хвилин. Через це місцезнаходження крейсера протягом довгих років залишалося загадкою.

"Індіанаполіс". Знімок зроблений в 1937 році в Перл-Харборі. AFP

На борту корабля знаходилися близько 1200 військових, врятувати вдалося 316 осіб. Це найбільша втрата в історії американського військового флоту і наймасовіша загибель особового складу.

300 людей потонули разом з кораблем, інші зазнали зневоднення, галюцинацій і нападів акул. Оскільки американські військові бази не отримали сигнал лиха з корабля, тих хто вижив змогли знайти тільки через чотири дні після лиха.

Менше ніж через тиждень після цього перша атомна бомба була скинута на японську Хіросіму. Інша бомба була скинута на Нагасакі. Дві ці атаки забрали життя сотень тисяч людей і змусили Японію капітулювати.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.