Спецпроект

До 85-х роковин уряд не планує добудувати музей Голодомору?

Уряд затвердив план заходів із відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років на 2017—2018 роки. Намірів збудувати другу чергу "Меморіалу жертв Голодомору" у плані немає.

Документ опубліковано на Урядовому порталі. Окрім стандартних щорічних заходів, як от: жалобні церемонії за участі представників влади в усіх містах, приспущення прапорів та інформаційно-просвітницької роботи, до 85-річного ювілею трагедії планується низка непересічних подій.

Зокрема, протягом цього й наступного років заплановано низку тематичних наукових, науково-практичних конференцій, засідань за круглим столом, присвячених Голодомору 1932—1933 років в Україні, масовим штучним голодам 1921—1923 років та 1946—1947 років в Україні.

Значну увагу вирішили сфокусувати на іноземній аудиторії.

УІНП, Держкомтелерадіо та Укрдержахіву повинні підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її МЗС для подальшого представлення у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав і міжнародних організацій.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Окремі виставки екпонуватимуться в іноземних парламентах та урядових установах. Інформаційні матеріали належить перекласти англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами. Також за кордоном планують показувати художні та документальні фільми про Голодомор із англійським дубляжем/субтитрами.

Крім того, за цей час у столиці має з’явитися пам’ятник визначному досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу.

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" розроблятиме геоінформаційну систему місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Кульмінацією цієї кампанії стане Міжнародний форум, присвячений 85-м роковинам Голодомору в Україні, який проведуть у листопаді 2018 року в Києві.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Однак у переліку заходів немає доручення завершити будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", що на печерських пагорбах у Києві.

Поки музей складається з меморіальної частини, відкритої в серпні 2009 року, у вигляді Свічки пам’яті та Зали пам’яті, а також символічних скульптур на площі "Жорна долі".

Другою частиною меморіального комплексу, згідно з попереднім проектом, має бути корпус власне музею.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

26 жовтня 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України №754 держава задекларувала наміри продовжувати будівництво й оголосила про підготовку. На виконання постанови було утворено Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги.

Під час жалобних заходів в День пам’яті жертв Голодомору 26 листопада 2016 року президент України Петро Порошенко заявив, "що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу" на місці меморіального компексу.

Як повідомлялося, міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.