АНОНС: У Львові відкриють меморіальну дошку Михайлові Гориню

26 серпня 2017 року відбудеться відкриття пам’ятної дошки українському правозахисникові, дисиденту і політв'язню радянських часів, Почесному громадянину Львова, одному з засновників та керівників Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки Михайлові Гориню.

Пам’ятну дошку заплановано встановити на фасаді будинку, де мешкав Михайло Горинь, за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Як виглядатиме пам'ятна дошка


Участь у заході візьмуть відомі політв’язні та борці за незалежність України: Богдан та Микола Горині, Микола Горбаль, Орися Сокольська, представників громадськості, влади області й міста.

Михайло Горинь (1930—2013) — визначний діяч дисидентського руху, радянський політв’язень, політичний діяч незалежної України.

У квітні 1966 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди засуджений на 6 років таборів суворого режиму. За пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в’язнів 18 липня 1967 року суд Зубово-Полянського р-ну Мордовської АРСР присудив Гориневі 3 роки ув’язнення у Владимирській тюрмі.

Брав участь у виробленні основоположних документів створеної 9 листопада 1976 року Української Гельсінської групи.

У червні 1982 року Горинь засуджений за ст. 62 ч. 2 і ст. 179 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда та відмова дати покази у справі Кандиби) на 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму та 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

У зв`язку з "перебудовою" помилуваний 2 липня 1987 року, в 1990-му — реабілітований.

У вересні 1988-го Горинь організував і очолив Робочу групу захисту українських політв`язнів, яка увійшла до Міжнаціонального комітету захисту політв`язнів.

На Установчому з’їзді (8—10 вересня 1989 року) обраний головою секретаріату Народного Руху України, був головою Політради і співголовою НРУ.

Детальніше про життя Михайла Гориня читайте в розділі "Тексти"

"Час Михайла Гориня"

26 серпня, субота, 13.00

Місце: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Організатор: Громадська організація "Ветеранське об`єднання Українська Гельсінська Спілка".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище