Польща хоче від Німеччини компенсацій за Другу світову війну

Польська влада розмірковує над вимогою до Німеччини виплатити репарації у зв’язку зі втратами Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на Associated Press.

Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. За словами депутата керівної партії "Право і справедливість" Аркадіуша Муларчика, рішення може бути схвалене до 11 серпня.

Цим питанням польські парламентарі зайнялись після того, як лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський заявив, що Польща готується до "історичного контрнаступу".

"Йдеться про величезні суми, а також про той факт, що Німеччина багато років відмовлялася нести відповідальність за Другу світову війну", – заявив він минулого тижня.

У ці дні в Польщі згадують Варшавське повстання 1944 року, в результаті якого загинули 200 тис. поляків. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив, що німці повинні "заплатити за ті жахливі збитки, яких було завдано польському народу".

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого – євреям, яким удалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилась від вимоги таких компенсацій.

Мацеревич заявив, що тогочасна Польща була "маріонеткою Радянського Союзу", відтак її рішення не є легальним.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.