В американському штаті Огайо знайшли людські рештки, яким 900 років

Чоловік, який шукав наконечники для стріл у центральному Огайо, натрапив на людські кістки, яким, імовірно, 900 років.

Про це повідомляє "Сі-Ен-Ен".

Коли детективи та коронер (слідчий у справах про насильницьку смерть) округу Кошоктон 21 липня приїхали на виклик 911, вони підтвердили, що кістки належали людині та сказали, що вони "схоже, лежали там дуже давно", заявив шериф округу Тім Роджерс.

Спільними зусиллями низки установ рештки вилучили та відправили на експертизу, яка тривала біля шести тижнів.

Відтак кримінальна справа перетворилася на предмет дослідження істориків, оскільки людським останкам виявилося близько 900 років.

"Важко повірити, що вони такі давні і що ніхто їх не знайшов раніше, – сказав Джон Кроунеппл, який проживає неподалік місця, де було виявлено знахідку. – З’ясувати, кому вони належали, вочевидь, буде складно".

Місцеві експерти повідомили, що кістки могли належати корінним американцям із племен хоупвел або делаверів, про яких відомо, що вони мали поселення в центральному Огайо.

Місцева влада запевнила, що розслідування триває, проте додаткових подробиць про знахідку не надала.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.