Відкрився найбільший портал про російську армію в Першій світовій війні. ФОТО, ВІДЕО

З’явився російський сайт "Пам’яті героїв Великої Війни 1914—1918", присвячений подіям і героям Першої світової війни.

На сайті доступні 2 278 000 записів на військовослужбовців Російської імператорської армії з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр.". Пошук можна здійснювати за багатьма параметрами: прізвище та ім’я, місце, дата народження, військова частина,  дата вступу на службу тощо.

 

Крім того, пошук можна здійснювати й по архівних документах, які опубліковані на сайті. Критерії пошуку: військова частина, бойова операція, хронологічні рамки або реквізити документа.

Документи походять із Російського державного військово-історичного архіву. Це листування з командирами військових частин стосовно подвигів солдатів, бойових дій російської армії, трофеїв, послужні списки солдатів і офіцерів, документи про нагородження тощо.

"Портал розроблено з урахуванням того, що сучасні користувачі, зазвичай, мають вельми куці відомості про своїх пращурів, які жили сто й більше років тому, і дозволяє відновлювати долі близьких за невеликою кількістю опосередкованих ознак. Так, якщо в користувача є труднощі в визначенні найменувань адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів початку ХХ століття, він може курсором миші виділити область пошуку на електронній географічній карті, а система автоматично відфільтрує результати запиту, в яких місцезнаходження історичних населених пунктів потраплятиме у вказану область", — зазначають автори сайта.

Відкривши розділ "Захоронення і меморіали", можна побачити список поховань солдатів Російської імператорської армії із докладними описати або ж переглянути їх у вигляді мапи.

 

У розділі "Про війну" наведено докладну хронологію перебігу Першої світової з описами найбільших битв; фотографії експонатів з Центрального музею Збройних сил РФ , які відображають період 1914—1918 років; оригінальні знімки та кінохроніку російської царської армії; малюнки, присвячені Першій світовій війні з Російського державного військово-історичного архіву.

Тут же можна переглянути біографії майже 100 найвідоміших полководців російської армії зокрема: Антона Денікіна, Лавра Корнілова, Абрама Драгомирова, Павла-Георга Ренненкампфа, Миколи Юденича  тощо.

Скан картки на пораненого бійця з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр." 

Серед них є й двоє майбутніх керівників українського війська: генерал-полковник Армії УНР Микола Юнаков і військовий міністр Армії Української Держави генеральний бунчужний Олександр Рагоза

Співтворцями порталу "Пам’яті героїв Великої війни 1914—1918 років" стали Міністерство оборони РФ, Федеральне архівне агентство і Російське історичне товариство. За словами авторів, це найбільше онлайн-зібрання інформації про участь Росії у Першій світовій війні. 

Відвідати сайт можна за посиланням.

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.