У Литві віднайшли рештки білоруського й польського керівників Січневого повстання — археологи

У столиці Литви Вільнюсі під час розкопок археологи, ймовірно, віднайшли рештки двох найясравіших очільників польського Січневого повстання 1863—1864 років — Кастуся Калиновського і Сигізмунда Сераковського.

Розопки відбуваються на горі Гедимінаса, повідомляє DELFI.

"Ми маємо вдосталь доказів того, що серед знайдених останків є й рештки Костянтина Калиновського", — розповів професор кафедри анатомії, гістології та антропології Вільнюського університету Рімантас Янкаускас.

Меморільна дошка на будинку, де утримувався Кастусь Калиновський, у Вільнюсі. Фото: www.svaboda.org

За його словами, цьому припущенню не суперечать зібрані археологічні й антропологічні дані. Янкаускас відзначив, що для остаточного підтвердження припущення потрібно завершити дослідження всіх решток, знайдених на горі Гедимінаса.

"Іншими словами, якщо ми не виявимо іншого, більш твердого, кандидата, з яким би збіглося більше доказів, то тоді будемо стверджувати, що це останки Костянтина Калиновського", — сказав професор.

Щодо ідентифікації решток С. Сераковського  сумнівів уже немає, оскільки було знайдено обручку з написом "Zygmónt Apolonija 11 Sierpnia / 30 Lipca 1862 r." ("Зигмунт Аполонія 1 вересня / 30 липня 1862 р.").

 Полковник Сигізмунд Сераковський. Фото: www.svaboda.org

Директор Інституту політичної сфери, спіробітник Університету ім. Вітаутаса Великого Андрій Казакевич повідомив, що виявлення останків К. Калиновського важливе не тільки для литовців, але й для білорусів. "Для білорусів він означає дуже багато. Калиновський є частиною національного пантеону білорусів. Це національний герой", — сказав науковець.

Від відзначив, що заслуги Калиновського в Білорусі визнані публічно ще на початку ХХ століття. Не забороняла цього й радянська влада.

"Його не забороняла радянська влада, оскільки він дотримувався лівих поглядів. У багатьох білоруських містах є вулиці, названі іменем Калиновського. Це достатньо унікальна особистість: військовий, політичний діч, пам’ять про якого увіковічнена на вулицях і в підручниках, — зазначив Казакевич. — Якщо буде відоме місце його поховання, то для білорусів це матиме велике значення".

ДОВІДКА:

Костянтин (Кастусь) Калиновський (литовською — Константінас Калинаускас) (1834—1864) — юрист, білоруський публіцист, поет, один із керівників антиросійського повстання 1863—1864 років на землях колишньої Речі Посполитої.

У 1856—1860 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У студентські роки бпав активну участь у діяльності революційних гуртків, долучився до таємного грутка офіцерів, якими керував Сигізмунд Сераковський (у литовській традиції — Зігмантас Серакаускас).

З 1863 року ввійшов у нове керівництво повстанням. Калиновський добивався більшої автономії Литви та Білорусі. 9 лютого 1864 року його заарештували, а 22 березня повісили у Вільнюсі.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".