АНОНС: У Києві обговорять спадщину держав, які виникли на руїнах Російської імперії

23–24 вересня в Києві відбудеться конференція "Правова та інституціональна спадщина держав, що виникли на руїнах Російської імперії".

Даний захід проходитиме в рамках циклу конференцій та дискусій "Падіння Імперії", присвячених століттю відродження незалежності держав, які виникли на руїнах Російської Імперії.

Програма конференції

23 вересня 2017 р.

10:00–10:20 – відкриття конференції

Вітальне слово – Маріуш Патеї, Олесь Шевченко

Секція "Відродження України та боротьба за незалежність"

10:25–10:55 проф. Ігор Ілюшин "Вплив союзу Пілсудський-Петлюра 1920 р. на східну (національну) політику міжвоєнної Польщі".

11:00–11:45 Обговорення

11:45–12:10 Кава-брейк

Секція "Прагнення кримських татар до незалежність – Кримська народна республіка"

12:10–12:35 Гульнара Абдулаева "Кримський уряд Сулеймана Сулькевича. Взаємини з Польщею".

12:35–12:50 д-р Андрій Іванець "Кримськотатарська революція у 1917 початок 1918 року: її цілі,учасники, рушійні сили та результати".

12:50–13:15 д-р Тимур Куршутов "Польсько-кримськотатарські зв’язки у міжвоєнний період (1918-1939 гг.)".

13:15–13:40 д-р Наріман Сеітягяев "Провідні ідей та причини поразки кримських татар боротьби за національну державність у 1917–1918 рр.".

13:40–14:10 д-р хаб. Здзіслав Янечек "Польських шлях до незалежності підчас Першої світової війни та відродження Польської держави".

14:10 – 14:30 Обговорення. Ведучі Олесь Шевченко, Ядвіга Хмелевська.

14:30 –15:30 Обід.

15:30–16:00  д-р Маріуш Патеї "Економічні підвалини регіональної співпраці у дослідженнях батьків-засновників ІІ Речі Посполитої та УНР"

16:00–17:00 Обговорення та завершення першого дня конференції

24 вересня 2017 р.

10:00–10:30 Олена Семеняка "Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету"

10:30–11:00 Обговорення

11:00–12:00 Дискусія про співпрацю народів у боротьбі з радянською Росією. Модератори: Маріуш Патеї, Сінавер Кадиров.

12:00 – 12:30 Перерва

12:30–13:30 Загальна дискусія. Модератори: Олесь Шевченко, Діана Бідочко, Петро Хлебович, Ядвіга Хмелевська,Сінавер Кадиров.

13:30–14:00 д-р Олеся Радишевська "Сто років по тому, співпраця та інспірації у сфері права та інституційного розвитку"

14:00–14:20 д-р Євгеній Білоножко "Права національних меншин в Україні: Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

14:20–14:40 Обговорення

14:40–15:30 Підбиття підсумків конференції.

Місце проведення: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4 (6 поверх).

Організатор: Фонд "Незалежності" й Міністерство закордонних справ Республіки Польща.

Вхід вільний.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.