На московському пам'ятнику Калашникову знайшли ляп. ФОТО

Із нещодавно відкритим пам'ятником Михайлові Калашникову в Москві стався конфуз. На барельєфі на постаменті опинилося зображеня креслення іншого автомата, розробленого німецьким зброярем Хуго Шмайссером ще в період Другої світової.

Помилку скульптора розгледів російський військовий історик Юрій Пашолок.

У відповідь виконавчий директор Російського військово-історичного товариства Владислав Кононов, яке було замовником монумента, пообіцяв демонтувати цей елемент скульптурної композиції, передає російська служба "Радіо "Свобода".

Скульптор Салават Щербаков визнав свою помилку. 22 вересня робітники з його майстерні болгаркою спиляли хибний елемент. Під час демонтажних робіт їх затримала поцліція й відвезла у відділок писати пояснення.

Крім того, тоді ж поліція затримала експерта з муляжем автомата Калашникова, який давав коментарі телебаченню.

Помилковим збраженням було креслення німецького автомата СТГ-44 конструкції Хуго Шмайссера або ж його прототипа Мкб-42(Х), які ззовні дещо подібні до АК-47. Існує версія, що справжнім автором автомата Калашникова був не Михайло Калашников, а власне Шмайссер, який у 1946-1950-х роках працював у Радянському Союзі.

Відомо, що німецькі спеціалісти брали участь у розробці радянських технологій обробки металу для виготовлення зброї, в т. ч. й автомата Калашникова. Однак безпосереднє авторство Хуго Шмайссера поки не підтверджене. 

Як відомо, Михайло Калашников розробив свій автомат у 1947 році. За два роки він став на озброєння Радянської армії. Серія зброї на основі АК-47 - автомати, кулемети і снайперські гвинтівки - стала основною стрілецькою зброєю в СРСР. Вони досі стоять на озброєнні Збройних сил України. 

Нагадаємо пам’ятник російському зброяреві Михайлу Калашникову урочисто відкрили 19 вересня в Москві .

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".