Спецпроект

АНОНС: Презентація матеріалів виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" в Києві

28 вересня в Музеї історії Києва презентують інтерактивну віртуальну версію виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та її альбом-каталог.

2016 року спільними зусиллями низки наукових, державних та громадських організацій було реалізовано два знакових проекти: міжнародний архітектурний конкурс ідей створення меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" та мультимедійна виставка "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії".

Виставка складалася з двох смислових та візуальних шарів:

– історії Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до нинішніх спроб увічнити пам’ять усіх його жертв;

– семи кращих проектів меморіального парку, визначених за результатами архітектурного конкурсу.

Цього року було створено повну інтерактивну віртуальну версію виставки та видано альбом-каталог, який включає в себе усі її матеріали.

Наразі розпочато створення методичного посібника для середніх навчальних закладів, який має допомогти у впровадженні матеріалів виставки до навчального процесу.

Під час заходу буде презентовано зазначені проекти та запропоновано підходи до розв’язання проблем вшанування пам’яті.

Учасники:

- Володимир В’ЯТРОВИЧ – Голова Українського інституту національної пам’яті

- Віталій НАХМАНОВИЧ – куратор архітектурного конкурсу, автор і куратор виставки, упорядник альбому-каталогу "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії", провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

- Філіп дe ЛАРА - професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

28 вересня,четвер, 18.30

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Український центр вивчення історії Голокосту.

Вхід вільний.

Дивіться також:

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.