Спецпроект

АНОНС: Презентація матеріалів виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" в Києві

28 вересня в Музеї історії Києва презентують інтерактивну віртуальну версію виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та її альбом-каталог.

2016 року спільними зусиллями низки наукових, державних та громадських організацій було реалізовано два знакових проекти: міжнародний архітектурний конкурс ідей створення меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" та мультимедійна виставка "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії".

Виставка складалася з двох смислових та візуальних шарів:

– історії Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до нинішніх спроб увічнити пам’ять усіх його жертв;

– семи кращих проектів меморіального парку, визначених за результатами архітектурного конкурсу.

Цього року було створено повну інтерактивну віртуальну версію виставки та видано альбом-каталог, який включає в себе усі її матеріали.

Наразі розпочато створення методичного посібника для середніх навчальних закладів, який має допомогти у впровадженні матеріалів виставки до навчального процесу.

Під час заходу буде презентовано зазначені проекти та запропоновано підходи до розв’язання проблем вшанування пам’яті.

Учасники:

- Володимир В’ЯТРОВИЧ – Голова Українського інституту національної пам’яті

- Віталій НАХМАНОВИЧ – куратор архітектурного конкурсу, автор і куратор виставки, упорядник альбому-каталогу "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії", провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

- Філіп дe ЛАРА - професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

28 вересня,четвер, 18.30

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Український центр вивчення історії Голокосту.

Вхід вільний.

Дивіться також:

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.