У "Тюрмі на Лонцького" розпочався наймасштабніший проект із оцифрування архівів

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху

Як повідомляє 5.UA, над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею "Тюрма на Лонцького".

Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп'ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. 

Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів допитів, там також містяться особисті речі репресованих осіб. Усі документи фахівці планують оцифрувати впродовж півроку. Потому електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху.

"В українських архівах ми шукаємо документи НКВД і КГБ, які стосуються чехів та чехословацьких громадян, репресованих у Радянському Союзі… Які стосуються біженців із території Чехословаччини, що втікали в 1939-1940 роках перед нацистською окупацією", – каже історик із Чехії Адам Грагілек.

"Серед справ є чимало конфіскатів, особистих речей, документів конкретно взятих людей. Ці кримінальні справи є унікальним джерелом, тому що дають можливість дізнатися більше про конкретно взяту людину. Ким вона працювала, чим займалася", – розповідає гендиректор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Як повідомлялося, до роковин операції "Захід" в Інтернет виклали документи МГБ про планування та здійснення депортації майже 80 тис. українців.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін