Як відбувалася найбільша повоєнна депортація із Західної України, – мовою документів МГБ. СКАНИ

"Захід" - таку назву мала операція з виселення десятків тисяч українських сімей із західних областей України, проведена МГБ СРСР 21 жовтня 1947 року. До роковин цього злочину Центр досліджень визвольного руху та Галузевий державний архів СБУ публікують на Електронному архіві Українського визвольного руху документи МГБ про планування та здійснення депортації майже 80 тис. українців.

70 років тому на виконання наказу №00430 міністра держбезпеки СРСР Віктора Абакумова десятки тисяч українських сімей із Західної України вигнали з їхніх домівок і примусово відправили в Сибір.

Наказ №00430 міністра держбезпеки СРСР Віктора Абакумова від 22 серпня 1947 року. Усі фото: Галузевий державний архів СБУ.

Це була одна з наймасовіших депортацій українців комуністичним режимом і наймасштабніша протягом повоєнних років. Вона охопила тодішні Волинську, Рівненську, Дрогобицьку, Станіславську (Івано-Франківську), Львівську, Тернопільську й Чернівецьку області. Переважну більшість виселених становили жінки та діти до 15 років.

Метою проведення операції було остаточне знищення українського визвольного руху під проводом Організації українських націоналістів, яке діяло за підтримки та сприяння місцевого населення, та було продовженням операції з виселення в Сибір сімей заарештованих чи вбитих учасників ОУН та УПА, а також тих, хто перебував на нелегальному становищі чи підозрювався у співпраці з повстанцями.

План операції у справі "Захід" по Львівській області 

Загалом планувалося будь-якою ціною виселити за один день майже 100 тисяч осіб, використовуючи вантажні вагони, автомобілі, військову техніку та навіть гужовим транспортом.

Для забезпечення реалізації операції зі східних районів УРСР та із різних округів РСФРР були відряджені до тисячі співробітників МГБ в кожну область де проводилося виселення, у тому числі високопоставлені генерали, призначені уповноваженими по областях при начальниках обласних управлінь МГБ. Також залучалися військові внутрішніх військ МГБ та Радянської армії.

Карта проведення операції "Захід". На відповідних картинках зазначена кількість автомобілів, пунктів відправки, потягів і вагонів для проведення депоратції. 

Відповідальними за виконання операції визначено міністра держбезпеки УРСР Савченка та заступника міністра держбезпеки СРСР Огольцова.

На час проведення операції в тодішній Станіславській та Чернівецькій областях прогнозувалися сильні снігові опади, проте надійшла вказівка проводити операцію за будь-яких погодних умов. Як наслідок, ешелони з населених пунктів високогірних районів Станіславської області дійшли до станцій навантаження аж 25 жовтня.

Фрагмент карти проведення операції "Захід" у Тернопільській області. Синій колір – кількість "контингенту" (осіб, які підлягають депортації). Червоний – кількість військовослужбовців МГБ, залучених до проведення депоратції. Жовтогарячі кружечки – місця дислокації оперативних груп військ МГБ.

Для забезпечення виселення запланованої кількості осіб, уповноваженими МГБ готувалися списки так званих резервістів, оскільки передбачалося, що частина сімей вдасться до втечі, щоб уникнути виселення.

Залишене майно, землю та нерухомість передбачалося розподілити на потреби колгоспів, місцевої влади, безхатьків та ін., відповідальність за що покладалася на обласні виконкоми КП(б)У.

Більшість потягів зі "спецпереселенцями" прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР. Окрім того, "активних українських націоналістів" відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві.

Розрахунок забезпечення депортаційної операції вагонами, 30 вересня 1947 року. 

Кількісні показники по операції "Запад" у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У "Довідці про кількість сімей активних учасників..." від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім'ї - 77 791 особу. З них - 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років. 

Документи МГБ і КП(б)У про планування та хід операції "Запад" публікують на Електронному архіві Визвольного руху.

Тут можна переглянути той самий наказ міністра держбезпеки СРСР Абакумова №00430, який дав старт масовій депортації.

Інфографіка про операцію "Захід" від Українського інституту національної пам'яті. Тисніть тут для збільшення.

У документі "По делу "Запад"", під грифом "Совершенно секретно" є детальний опис того, як мав здійснюватись підйом сімей серед ночі, конвоювання, застосування зброї, облік, завантаження в вагони тощо.

З яких станцій відправлялися ешелони з депортованими і скільки для цього виділили вагонів, можна прочитати в документі "План пунктів завантаження спецконтингенту по Західних областях України".

Також колекція містить доповідні записки регіональних управлінь МГБ про підсумки операції в різних регіонах. Наприклад, у місті Львові виселили 287 сімей, всього по Львівській області - 5271 сім'я (15920 осіб). Більшість з них - жінки та діти до 15 років.

Карта вантажних станцій у справі "Захід". 

Усю колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за посиланням.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам'яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Сьогодні в Е-архіві доступні копії 24045 документів. Місія проекту - робити минуле доступним.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.