Як відбувалася найбільша повоєнна депортація із Західної України, – мовою документів МГБ. СКАНИ

70 років тому на виконання наказу №00430 міністра держбезпеки СРСР Віктора Абакумова десятки тисяч українських сімей із Західної України вигнали з їхніх домівок і примусово відправили в Сибір.

Наказ №00430 міністра держбезпеки СРСР Віктора Абакумова від 22 серпня 1947 року. Усі фото: Галузевий державний архів СБУ.

Це була одна з наймасовіших депортацій українців комуністичним режимом і наймасштабніша протягом повоєнних років. Вона охопила тодішні Волинську, Рівненську, Дрогобицьку, Станіславську (Івано-Франківську), Львівську, Тернопільську й Чернівецьку області. Переважну більшість виселених становили жінки та діти до 15 років.

Метою проведення операції було остаточне знищення українського визвольного руху під проводом Організації українських націоналістів, яке діяло за підтримки та сприяння місцевого населення, та було продовженням операції з виселення в Сибір сімей заарештованих чи вбитих учасників ОУН та УПА, а також тих, хто перебував на нелегальному становищі чи підозрювався у співпраці з повстанцями.

План операції у справі "Захід" по Львівській області

Загалом планувалося будь-якою ціною виселити за один день майже 100 тисяч осіб, використовуючи вантажні вагони, автомобілі, військову техніку та навіть гужовим транспортом.

Для забезпечення реалізації операції зі східних районів УРСР та із різних округів РСФРР були відряджені до тисячі співробітників МГБ в кожну область де проводилося виселення, у тому числі високопоставлені генерали, призначені уповноваженими по областях при начальниках обласних управлінь МГБ. Також залучалися військові внутрішніх військ МГБ та Радянської армії.

Карта проведення операції "Захід". На відповідних картинках зазначена кількість автомобілів, пунктів відправки, потягів і вагонів для проведення депоратції.

Відповідальними за виконання операції визначено міністра держбезпеки УРСР Савченка та заступника міністра держбезпеки СРСР Огольцова.

На час проведення операції в тодішній Станіславській та Чернівецькій областях прогнозувалися сильні снігові опади, проте надійшла вказівка проводити операцію за будь-яких погодних умов. Як наслідок, ешелони з населених пунктів високогірних районів Станіславської області дійшли до станцій навантаження аж 25 жовтня.

Фрагмент карти проведення операції "Захід" у Тернопільській області. Синій колір – кількість "контингенту" (осіб, які підлягають депортації). Червоний – кількість військовослужбовців МГБ, залучених до проведення депоратції. Жовтогарячі кружечки – місця дислокації оперативних груп військ МГБ.

Для забезпечення виселення запланованої кількості осіб, уповноваженими МГБ готувалися списки так званих резервістів, оскільки передбачалося, що частина сімей вдасться до втечі, щоб уникнути виселення.

Залишене майно, землю та нерухомість передбачалося розподілити на потреби колгоспів, місцевої влади, безхатьків та ін., відповідальність за що покладалася на обласні виконкоми КП(б)У.

Більшість потягів зі "спецпереселенцями" прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР. Окрім того, "активних українських націоналістів" відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві.

Розрахунок забезпечення депортаційної операції вагонами, 30 вересня 1947 року.

Кількісні показники по операції "Запад" у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У "Довідці про кількість сімей активних учасників..." від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім'ї - 77 791 особу. З них - 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років. 

Документи МГБ і КП(б)У про планування та хід операції "Запад" публікують на Електронному архіві Визвольного руху.

Тут можна переглянути той самий наказ міністра держбезпеки СРСР Абакумова №00430, який дав старт масовій депортації.

Інфографіка про операцію "Захід" від Українського інституту національної пам'яті. Тисніть тут для збільшення.

У документі "По делу "Запад"", під грифом "Совершенно секретно" є детальний опис того, як мав здійснюватись підйом сімей серед ночі, конвоювання, застосування зброї, облік, завантаження в вагони тощо.

З яких станцій відправлялися ешелони з депортованими і скільки для цього виділили вагонів, можна прочитати в документі "План пунктів завантаження спецконтингенту по Західних областях України".

Також колекція містить доповідні записки регіональних управлінь МГБ про підсумки операції в різних регіонах. Наприклад, у місті Львові виселили 287 сімей, всього по Львівській області - 5271 сім'я (15920 осіб). Більшість з них - жінки та діти до 15 років.

Карта вантажних станцій у справі "Захід".

Усю колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за посиланням.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам'яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Сьогодні в Е-архіві доступні копії 24045 документів. Місія проекту - робити минуле доступним.