У селі Волоському замість Котовського поставили пам'ятник волоському горіху. ФОТО

У суботу, 21 жовтня, в селі Волоське, що на Дніпропетровщині, відкрили пам'ятник волоському горіхові.

Триметровий монумент розташовується на місці, де раніше стояв пам'ятник більшовицькому воєначальнику, командиру кавалерійської бригади, дивізії та корпусу Червоної армії Григорію Котовському (1881 - 1925).

Світлиною нової пам'ятки ділилися користувачі "Фейсбуку". Місцеві мешканці одразу помітили, що пам'ятник більше нагадує мозок людини в розрізі.

 Фото: FB Андрій Богатирьов

"Можна продати новостворений пам'ятник музею палеонтології чи провести перемовини з ректоратом якось медичного вишу для передачу монумента у якості експонату на кафедру анатомії людської голови. А ще точно зрозуміло одне: гарна ініціатива людей яким не байдужий сьогоднішній день славного історичного села Волоське загрузла в непрофесіоналізмі та несмаку", – написав у "Фейсбуці" Фідель Сухоніс.

Фото: FB Фідель Сухоніс 

Неподалік від пам'ятника посадили молоді волоські горіхи.

 Фото: FB Андрій Богатирьов

Нагадаємо, у в'язниці м. Бердянська Запорізької області погруддя Феліксу Дзержинському переробили на козацького полковника Максима Кривоноса.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.