Польський ІНП кваліфікує "польську операцію" НКВД як геноцид

У розслідування так званої "польської операції" НКВД Інститут національної пам’яті Польщі прийняв юридичну класифікацію комуністичних злочинів, що мають форми геноциду.

Про це 28 вересня повідомив прокурор Роберт Осінський зі слідчого підрозділу ІНП Польщі під час конференції на тему знищення поляків в СРСР у 1930 роках, що проходила у Варшаві, передає "Польське радіо".

"Це розслідування ведеться у справі комуністичних злочинів, що є одночасно злочинами проти людства, а у цьому конкретному випадку ці злочини мають форми геноциду", — заявив  Осінський, який веде провадження у справі так званої польської операції НКВД спільно з іншими прокурорами ІНП у відділенні Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Щецині.

Він нагадав, що згадане ним розслідування у слідчому підрозділі ІНП було відкрито 25 січня 2017 року, і воно стосується "масових репресії проти польської національної групи у колишньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік у 1937—1938 роках".

"Ті репресії, передусім, проводили у формі вбивств, скоєних щодо щонайменше 111 тис. осіб", — наголосив прокурор. Він додав, що крім вбивств, застосовували теж інші репресії, зокрема — незаконне позбавлення волі приблизно 29 тис. осіб польського походження та ведення дій, що загрожували знищенням частини польської національної групи, яка проживала в 1930 роках на теренах Радянського Союзу.

Прокурор також нагадав, що юридична кваліфікація цього злочину як злочину геноциду визначена конвенцією ООН від 9 грудня 1948 року, 2 стаття якої визначає геноцид як акт, "вчинений з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп". Терміну давності злочин геноциду не має.

У дводенній конференції "Польська операція" НКВС 1937—1938. Повернення пам’яті про злочин", яка тривала 28-29 вересня, взяли участь історики з Польщі, України, Білорусі, Росії та США. Також на заході був присутній польський президент Анджей Дуда.

ДОВІДКА:

11 серпня 1937 року НКВД розпочав т. зв. "польську операцію", спрямовану проти поляків, котрі проживали на терені СРСР. Внаслідок репресій було розстріляно щонайменше 111 тис. громадян Радянського Союзу польської національності, а ще 30 тис. було відправлено у концтабори ГУЛАГу.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.