Польський ІНП кваліфікує "польську операцію" НКВД як геноцид

У розслідування так званої "польської операції" НКВД Інститут національної пам’яті Польщі прийняв юридичну класифікацію комуністичних злочинів, що мають форми геноциду.

Про це 28 вересня повідомив прокурор Роберт Осінський зі слідчого підрозділу ІНП Польщі під час конференції на тему знищення поляків в СРСР у 1930 роках, що проходила у Варшаві, передає "Польське радіо".

"Це розслідування ведеться у справі комуністичних злочинів, що є одночасно злочинами проти людства, а у цьому конкретному випадку ці злочини мають форми геноциду", — заявив  Осінський, який веде провадження у справі так званої польської операції НКВД спільно з іншими прокурорами ІНП у відділенні Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Щецині.

Він нагадав, що згадане ним розслідування у слідчому підрозділі ІНП було відкрито 25 січня 2017 року, і воно стосується "масових репресії проти польської національної групи у колишньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік у 1937—1938 роках".

"Ті репресії, передусім, проводили у формі вбивств, скоєних щодо щонайменше 111 тис. осіб", — наголосив прокурор. Він додав, що крім вбивств, застосовували теж інші репресії, зокрема — незаконне позбавлення волі приблизно 29 тис. осіб польського походження та ведення дій, що загрожували знищенням частини польської національної групи, яка проживала в 1930 роках на теренах Радянського Союзу.

Прокурор також нагадав, що юридична кваліфікація цього злочину як злочину геноциду визначена конвенцією ООН від 9 грудня 1948 року, 2 стаття якої визначає геноцид як акт, "вчинений з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп". Терміну давності злочин геноциду не має.

У дводенній конференції "Польська операція" НКВС 1937—1938. Повернення пам’яті про злочин", яка тривала 28-29 вересня, взяли участь історики з Польщі, України, Білорусі, Росії та США. Також на заході був присутній польський президент Анджей Дуда.

ДОВІДКА:

11 серпня 1937 року НКВД розпочав т. зв. "польську операцію", спрямовану проти поляків, котрі проживали на терені СРСР. Внаслідок репресій було розстріляно щонайменше 111 тис. громадян Радянського Союзу польської національності, а ще 30 тис. було відправлено у концтабори ГУЛАГу.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.