Фільм про Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі в Казахстані

Документальний фільм про лідера кримськотатарського народу, народного депутата Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017".

Таку інформацію опублікувала правозахисна організація Amnesty International у Facebook, передає "Український інтерес".

"Маємо чудову інсайдерську новину! Буквально щойно документальный фильм "Мустафа"/ Feature Documentary "Mustafa" отримав нагороду "Найкращий фільм за висвітлення прав та свобод людини" на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017", – повідомили правозахисники.

Фільм "Мустафа" показує глядачеві історію життя українського політика і громадського діяча, його боротьбу за повернення кримських татар до Криму в період радянської влади, висновок і етап голодування. Картина розкриває характер кримськотатарського національного лідера і оповідає про сучасний період життя Джемілєва, його боротьбу за деокупацію Криму.

Історія розказана самим героєм, істориками, найближчим оточенням Джемілєва, радянськими дисидентами. Режисер Ахмед Сарихаліл використовував як постановочні кадри моменти зі спогадів лідера кримських татар, так і фрагменти інтерв’ю, документальні хроніки.

Бюджет стрічки становив 50 тисяч доларів, які надав Національний Фонд підтримки демократії і 150 тисяч гривень пожертв.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.