250 документів і світлин представляє виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

15 листопада у Києві відкрилась виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”. Інсталяція розповідає в простій та цікавій формі про події Української революції.

Експозиція з 20 банерів приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки та діятиме до кінця року в центрі столиці — біля фасаду Головного поштамту. У дизайні експозиції задіяно більш ніж 250 унікальних документів та фотографій, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.

Усі фото: перс-служба УІНП 

"Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. А 20 листопада будемо згадувати ще одну важливу дату - 100 років проголошення Української Народної Республіки. Цей крок став одним із найважливіших на шляху до створення українцями незалежної держави, її перетворення в самостійний суб’єкт міжнародної політики" - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Урядовець нагадав, що на відзначення ювілею вже відбулися урочиста сесія Верховної Ради України з нагоди століття українського парламентаризму та урочисте засідання Кабінету Міністрів з нагоди 100-ліття першого українського уряду.

"Проте виставка, яку ми презентуємо сьогодні не лише про згадані події. Її завдання показати весь перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Українська революція 1917-1921 років — один із найважливіших для нас уроків історії, який демонструє жертовність українців у боротьбі за свободу, а разом з тим застерігає як дорого може коштувати незгода між ними", — додав В’ятрович.

 
 

Виставка розповідає десять історій провідників революційного руху та детально висвітлює різні аспекти творення Української державності 19171921 рр.

"Співробітники Українського інституту національної пам’яті вирішили підготувати цю виставку і розповісти про те, якою була революція 1917—1921 рр., хто її очолював, які були її здобутки і досягнення. Це важливо, оскільки радянська історіографія усіляко спотворювала цю подію, а тепер ми маємо відновлювати правдиву історію Української революції. У виставці представлена галерея видатних діячів, її лідерів, які формували ідеологію і порядок денний революційного руху", зазначив один з авторів виставки Ярослав Файзулін.

 

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави — розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме півроку. Банерний варіант виставки буде розтиражовано та передано усім обласним адміністраціям до 22 січня 2018 року.

Автори виставки: Володимир В’ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Віталій Огієнко, Анатолій Хромов, Богдан Короленко, Зоя Бойченко, Наталія Бик.

Дизайнери: Ганна Беркутова, Ольга Сало.

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.