Ільмі Умерову вручать премію за боротьбу проти тоталітаризму

Цьогорічну премію Платформи європейської пам'яті та сумління вручать Ільмі Умерову.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Платформи, яке є в розпорядженні "Історичної правди". 

Ільмі Умеров –  заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Протягом 1994–1997 роках Умеров був віце-прем'єр-міністром Уряду Криму, у 1997 році – заступником голови Ради Міністрів АР Крим, а в 2002–2005 – заступником Голови Верховної ради АР Крим.

Фото: Радіо Свобода

У Росії його засудили за публічні заяви на підтримку територіальної цілісності України. 27 вересня 2017 року т. зв. "Сімферопольський окружний суд" у Криму засудив його на два роки ув'язнення в колонії-поселенні та заборонив брати участь у публічних акціях терміном на два роки.

21 жовтня Умерова доставили в лікарню через проблеми зі здоров'ям. 25 жовтня Умерова та іншого політв'язня Ахтема Чийгоза звільнили з ув'язнення. 27 жовтня вони вже були в Києві.

Установи та організації – члени Платформи 27 жовтня проголосували за те, щоб присудити премію Умерову "на визнання його боротьби проти тоталітаризму, за ідеали демократії, фундаментальні права та свободи й верховенство права".

Премію вручатимуть 8 листопада 2017 року в Парижі, Франція, під час конференції Платформи "100 років комунізму. Історія і пам'ять". 

Платформа європейської пам'яті та сумління – міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Від України членами Платформи є Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Фонд збереження історії Майдану та Меджліс кримськотатарського народу.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.