Археологи знайшли невідому порожнину всередині піраміди Хеопса. ФОТО

Археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса – найстарішого зі семи чудес стародавнього світу.

Науковці підозрювали про існування порожнини ще 2016 року, однак точко підтвердити це вдалося лише тепер завдяки мюонному скануванню (технологія працює за принципом рентгенівського сканування, тільки замість рентгенівських променів – мюонні космічні промені).

Масивна порожнина всередині піраміди має як мінімум 30 метрів завдовжки, пише "Українська правда. Життя" з посиланням на Naked Science.

Фото: Naked Science

Порожнина розташована над великою галереєю – коридором, який з'єднує покої правителя і правительки у самому центрі історичного пам'ятника.

Заміри показують, що порожнина має подібні до великої галереї розміри. Це перша велика структура, знайдена всередині піраміди з ХІХ століття.

 

Наразі незрозуміло, чим була ця порожнеча: коридором, покоями, чи відігравала вона якусь важливу роль у будівництві самої піраміди.

Імовірно, загадкову кімнату не використовували в поховальних ритуалах, а вона була структурним елементом піраміди, який допомагав розподілити вагу каменю.

Зараз учені працюють над створенням крихітного дрона, який зможе обстежити піраміду ізсередини, якщо вдасться отримати від влади Єгипту дозвіл та таке дослідження.

Піраміда Хеопса – це гробниця єгипетського фараона IV династії Хуфу. Її створили більш ніж 2,5 тисячі років до нашої ери.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.