Лондон відмовився повернути в Грецію античні артефакти

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що античні статуї з Парфенону, не повернуть Греції. Вони залишаться у власності Британського музею.

"Уряд Великої Британії має тверду давню позицію щодо скульптур, яка полягає в тому, що вони були законно придбані лордом Елгіном згідно з відповідними законами того часу і з моменту їх придбання на законних підставах належать Британському музею", - прокоментував Джонсон питання щодо повернення артефактів, інформує The Guardian.

 
Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон

Торік міністр культури Греції Ліна Мендоні назвала лорда Елгіна "серійним грабіжником", який вивіз артефакти незаконно.

Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс зазначив, що врешті-решт Велика Британія "програє цю битву". Додав, що афінський Акрополь належить не лише Греції, а є пам'ятником світової культурної спадщини. І якщо світ дійсно хоче побачити монумент в усій його єдності та красі, то скульптури Парфенону мають повернутися на місце.

Франція вже погодилась повернути Афінам частину фризу, який Лувр довгий час вважав одним із найкоштовніших предметів своєї колекції. В обмін Греція на деякий час передала для виставок вражаючі античні вироби і скульптури з бронзи.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».