Німецький пенсіонер прийяв гігантський кабачок за бомбу часів Другої світової

У німецькій землі Баден-Вюртемберг літній чоловік викликав надзвичайну службу через 5-кілограмовий цукіні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Spiegel Online.

Як розповіли в поліції, 81-річний мешканець міста Бреттен поблизу Карлсруе зателефонував їм і схвильовано повідомив про знахідку, яка на його думку, була снарядом часів Другої світової війни.

На місце прибули поліцейські і працівники надзвичайної служби і виявили "об’єкт, що виглядає дуже схожим на бомбу". Однак це була не бомба, а 40-сантиметровий цукіні вагою приблизно 5 кілограмів.

 

У поліції припускають, що овоч перекинули через паркан у садок чоловіка.

У Німеччині регулярно знаходять бомби часів Другої світової війни. Через часом доводиться евакуювати десятки тисяч людей. 

Як повідомлялося, 16 жовтня берлінський суд засудив 88-річну мешканку землі Північний Рейн-Вестфалія до шести місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.