У Білорусі передчасно закрилася виставка через голову Леніна з холодцю. ФОТО

У Вітебську (Білорусь) на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Експонат під назвою "12 ножів у спину революції" створила Анастасія Гончарова, повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода". За її словами, добір матеріалу це своєрідний жіночий спосіб виразитися, адже харчові продукти – це те з чим працює будь-яка жінка.

Холодцева голова "вождя пролетаріату" зварена зі свинини й важить 700 грамів. Містить традиційні добавки – моркву, горошок і перець. Нетрадиційними Анастасія називає матеріали форми, в яку заливали холодець.

Фото: Радіо "Свобода"

За її словами, це є символічним: Жовтнева революція також замислювалася як щось "їстівне", світле, а в дійсності втілилася в червоний терор, голодомор і громадянську війну. Хоча, в той же час, якихось політичних мотивів художниця не переслідувала.

"Офіційна причина демонтажу виставки — те, що "в нас є прихильники Леніна, і цей арт-об’єкт може образити їхні почуття", — каже анастасія Гончарова. — Прийнято рішення демонтувати всю виставку, тому що це "цілісний проект".

Про жодні скарги на експонат ані авторці, ані організаторам, ані Центру сучасного мистецтва, де виставку демонстрували, невідомо. Гончарова вважає, що дав про себе знати страх, вихований у людях у радянський час.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".