У Білорусі передчасно закрилася виставка через голову Леніна з холодцю. ФОТО

У Вітебську (Білорусь) на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Експонат під назвою "12 ножів у спину революції" створила Анастасія Гончарова, повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода". За її словами, добір матеріалу це своєрідний жіночий спосіб виразитися, адже харчові продукти – це те з чим працює будь-яка жінка.

Холодцева голова "вождя пролетаріату" зварена зі свинини й важить 700 грамів. Містить традиційні добавки – моркву, горошок і перець. Нетрадиційними Анастасія називає матеріали форми, в яку заливали холодець.

Фото: Радіо "Свобода"

За її словами, це є символічним: Жовтнева революція також замислювалася як щось "їстівне", світле, а в дійсності втілилася в червоний терор, голодомор і громадянську війну. Хоча, в той же час, якихось політичних мотивів художниця не переслідувала.

"Офіційна причина демонтажу виставки — те, що "в нас є прихильники Леніна, і цей арт-об’єкт може образити їхні почуття", — каже анастасія Гончарова. — Прийнято рішення демонтувати всю виставку, тому що це "цілісний проект".

Про жодні скарги на експонат ані авторці, ані організаторам, ані Центру сучасного мистецтва, де виставку демонстрували, невідомо. Гончарова вважає, що дав про себе знати страх, вихований у людях у радянський час.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.