АНОНС: У Харківському ЛітМузеї незвичайно відзначать ювілей Дмитра Багалія

7 листопада 2017 року виповнюється 160 років від дня народження українського історика і громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. Завітайте на ювілей Багалія до ЛітМузею 11 листопада й переконайтеся, що ювілей — це цікаво!

Як зазвичай відзначають ювілеї видатних українців? Чиновники покладають квіти до пам’ятника, якщо він є. Дослідники проводять наукову конференцію з доповідями, цікавими переважно фахівцям. Для звичайних людей ювілейні заходи лишаються майже непоміченими. "ЛітМузей" хоче змінити це та започаткувати нову традицію. 

Дмитро Багалій

На відвідувачів чекають:

13.00-14.00. Презентація альбому "Спалахи пам’яті. Харків в об’єктиві Юрія Багалія". Учасники:
• Ірина Гончарова, представниця родини Багаліїв, ініціаторка проекту.
• Лариса Гобельовська, директор видавництва "Мадрид". 
• Олег Шишков, фотограф, автор передмови.
• Юрій Георгієвський, голова ГО "Експертиза реформ". 

14.00-15.30. Филип Дикань. Лекція про вибори харківської міської думи у липні 1917 р. "Харьков в 1917: несостоявшаяся свобода". Дискусія.

15.30-16.30. ГО "Експертиза реформ". Презентація молодіжної пізнавальної гри "Важниця".

16.30-17.15. Ольга Багалій. "Академік Дмитро Багалій: його родина й оточення".

17.15-18.00 Кав’ярня Пока. 1920-ті очима жінки (крізь дзеркало спогадів, листів, творів): знайдіть своє alter ego або своєї "другої половинки" серед літераторок 1920-х; фотопауза в стилі початку ХХ століття з аутентичними предметами (капелюшки, торбинки, люстерка).

Протягом дня буде можливість узяти участь у буккросингу та обмінятися книжками, присвяченими історії України й історії Харкова.

11 листопада, субота, 13.00

Місце: Харків, вул. Багалія, 6.

Організатор: Харківський ЛітМузей

Вхідний квиток — 20 грн.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.