АНОНС: У Харківському ЛітМузеї незвичайно відзначать ювілей Дмитра Багалія

7 листопада 2017 року виповнюється 160 років від дня народження українського історика і громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. Завітайте на ювілей Багалія до ЛітМузею 11 листопада й переконайтеся, що ювілей — це цікаво!

Як зазвичай відзначають ювілеї видатних українців? Чиновники покладають квіти до пам’ятника, якщо він є. Дослідники проводять наукову конференцію з доповідями, цікавими переважно фахівцям. Для звичайних людей ювілейні заходи лишаються майже непоміченими. "ЛітМузей" хоче змінити це та започаткувати нову традицію. 

Дмитро Багалій

На відвідувачів чекають:

13.00-14.00. Презентація альбому "Спалахи пам’яті. Харків в об’єктиві Юрія Багалія". Учасники:
Ірина Гончарова, представниця родини Багаліїв, ініціаторка проекту.
Лариса Гобельовська, директор видавництва "Мадрид". 
Олег Шишков, фотограф, автор передмови.
Юрій Георгієвський, голова ГО "Експертиза реформ". 

14.00-15.30. Филип Дикань. Лекція про вибори харківської міської думи у липні 1917 р. "Харьков в 1917: несостоявшаяся свобода". Дискусія.

15.30-16.30. ГО "Експертиза реформ". Презентація молодіжної пізнавальної гри "Важниця".

16.30-17.15. Ольга Багалій. "Академік Дмитро Багалій: його родина й оточення".

17.15-18.00 Кав’ярня Пока. 1920-ті очима жінки (крізь дзеркало спогадів, листів, творів): знайдіть своє alter ego або своєї "другої половинки" серед літераторок 1920-х; фотопауза в стилі початку ХХ століття з аутентичними предметами (капелюшки, торбинки, люстерка).

Протягом дня буде можливість узяти участь у буккросингу та обмінятися книжками, присвяченими історії України й історії Харкова.

11 листопада, субота, 13.00

Місце: Харків, вул. Багалія, 6.

Організатор: Харківський ЛітМузей

Вхідний квиток — 20 грн.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.