АНОНС: У Харківському ЛітМузеї незвичайно відзначать ювілей Дмитра Багалія

7 листопада 2017 року виповнюється 160 років від дня народження українського історика і громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. Завітайте на ювілей Багалія до ЛітМузею 11 листопада й переконайтеся, що ювілей — це цікаво!

Як зазвичай відзначають ювілеї видатних українців? Чиновники покладають квіти до пам’ятника, якщо він є. Дослідники проводять наукову конференцію з доповідями, цікавими переважно фахівцям. Для звичайних людей ювілейні заходи лишаються майже непоміченими. "ЛітМузей" хоче змінити це та започаткувати нову традицію. 

Дмитро Багалій

На відвідувачів чекають:

13.00-14.00. Презентація альбому "Спалахи пам’яті. Харків в об’єктиві Юрія Багалія". Учасники:
Ірина Гончарова, представниця родини Багаліїв, ініціаторка проекту.
Лариса Гобельовська, директор видавництва "Мадрид". 
Олег Шишков, фотограф, автор передмови.
Юрій Георгієвський, голова ГО "Експертиза реформ". 

14.00-15.30. Филип Дикань. Лекція про вибори харківської міської думи у липні 1917 р. "Харьков в 1917: несостоявшаяся свобода". Дискусія.

15.30-16.30. ГО "Експертиза реформ". Презентація молодіжної пізнавальної гри "Важниця".

16.30-17.15. Ольга Багалій. "Академік Дмитро Багалій: його родина й оточення".

17.15-18.00 Кав’ярня Пока. 1920-ті очима жінки (крізь дзеркало спогадів, листів, творів): знайдіть своє alter ego або своєї "другої половинки" серед літераторок 1920-х; фотопауза в стилі початку ХХ століття з аутентичними предметами (капелюшки, торбинки, люстерка).

Протягом дня буде можливість узяти участь у буккросингу та обмінятися книжками, присвяченими історії України й історії Харкова.

11 листопада, субота, 13.00

Місце: Харків, вул. Багалія, 6.

Організатор: Харківський ЛітМузей

Вхідний квиток — 20 грн.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.