Вічний вогонь у столичному парку Слави залили цементом. ФОТО

У ніч із 6 на 7 листопада невідомі залили цементним розчином Вічний вогонь у Києві.

Повідомлення про наругу над Вічним вогнем у парку Вічної слави надійшло в поліцію сьгодні вранці, передає офіційний інтернет-портал Київської міської державної адмінстрації

Поліцейські, які прибули на місце, виявили вісім відер із залишками цементу, розкиданих навколо Вічного вогню. 

Фото: Еспресо TV.

"Подібні акти вандалізму – ганебний приклад неповаги до історії та пам’яті героїв. Впевнений, що вандалам не уникнути відповідальності. Ми сподіваємось, що правоохоронці оперативно встановлять осіб, які це зробили. І всі міські служби, які будуть потрібні, сприятимуть цьому, а записи з камер відеонагляду допоможуть встановити особи злочинців", – заявив заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Зараз правоохоронці з’ясовують усі обставини інциденту. На місці працює слідчо-оперативна група Національної поліції, кінологи та газова служба.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.