АНОНС: Як реформувати державний календар: у Києві презентують аналітичний документ за результатами дискусії

У Києві презентують підготовану експертами групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ Зелену Книгу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят".

У документі проаналізовано ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін — роботодавців та профспілок, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянуто різні варіанти реформи.

Учасники презентації:

  • Анна Олійник — аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper", експерт групи "Політика національної пам'яті Реанімаційного пакету реформ;
  • Олена Суслова — правозахисниця, експерт із гендерних питань;
  • Едуард Курганський — представник бізнес-спільноти, власник компанії "Лессі";
  • Ганна Байкєніч — співробітниця Український інститут національної пам’яті.

Модератор — Володимир Бірчак, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Реформування державного календаря свят є важливою складовою реформи політики національної пам’яті, а також актуальним завданням економічного порядку, переконані автори документу.

"Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність", — йдеться у документі.

Зелену книгу (Green Paper) "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят" підготували експерти групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ завдяки інституційній підтримці ГО "Центр UA".

Green Paper (Книга проблем) – документ, який аналізує проблеми державної політики у певній сфері, описує альтернативні шляхи вирішення проблеми та містить загальні висновки щодо варіантів, які підтримують стейкголдери, та ризики їх впровадження. 

15 грудня, п’ятниця, 10.00

Місце: Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2.

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.