АНОНС: Проект "Декомунізація" та Вахтанг Кіпіані у львівській "Території Терору"

21 грудня у музеї "Територія Терору" відбудеться показ серії документальних короткометражних фільмів "Декомунізація.UA" від Відеоакадемії Docemotion при Школі журналістики Українського католицького університету.

П’ять команд, що складалися з п’ятьох молодих документалістів-відеографів та досвідчених менторів, знімали по серії документального серіалу, присвяченого декомунізації в різних регіонах України.

Документальний серіал Декомунізація.UA - це спроба за допомогою неупередженого кінопогляду знайти відповіді на складні питання: ким ми є сьогодні, чим для нас є символи комуністичного режиму чи звільнення від цих символів допоможе змінити наше життя на краще?

 

Відвідувачам буде запропоновано до перегляду короткометражні фільми "Живі й нескорені", "Сектор М(аріуполь)", "Радянське", "Пара олімпійців", "Комуналка". 

Після показу планується розмова з представниками знімальних команд, серед яких один з менторів – режисер, продюсер, сценарист, викладач школи журналістики УКУ Омелян Ощудляк та завідувачка кафедри журналістики УКУ Вікторія Бабенко.

До розмови про питання декомунізації, її особливості в різних регіонах також приєднається історик, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Історична правда", викладач магістерської програми з журналістики УКУ Вахтанг Кіпіані та директор музею "Територія Терору" та координатор проекту "Музей відкрито на ремонт" Ольга Гончар

В ході показу будуть представлені документальні фільми:

"Живі й нескорені". Над фільмом працювали: Дарія Гірна, Богдан Кутєпов, Таїсія Кутузова, Жанна Озірна, Маргарита Гасанова, Анна Ютченко.

"Сектор М(аріуполь)". Над фільмом працювали: Омелян Ощудляк, Марія Педоренко, Олександра Чернова, Олексій Коваленко, Данило Женчур і Людмила Гіцевич.

"Пара олімпійців". Над фільмом працювали: Акім Галімов, Юлія Кочетова, Світлана Дмитренко, Єлизавета Кузнєцова, Оксана Ажнюк і Вадим Єрченко.

"Радянське". Над фільмом працювали: Марія Малевська, Олена Зашко, Анна Чуданова, Тетяна Столярова, Вікторія Белявська і Анастасія Красножон.

"Комуналка". Над фільмом працювали: Андрій Приймаченко, Уляна Скицька, Юлія Ільченко, Марія Шелія, Марина Лопушин і Валерій Пузік.

Четвер, 21 грудня, 16.30.

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45).

Вхід вільний.

За детальною інформацією звертатисьАнна Шиманська, тел. 096-78-35-096.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.