Вулиця імені українського генерала може з'явитися у Вроцлаві

У Вроцлаві може з’явитися нова вулиця імені українського воєначальника. Магістрат міста міркує над тим, щоб назвати вулицю іменем генерала Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє "Радіо Вроцлав".

Берзручко, ще в ранзі полковника, в 1920 році командував 6-ю Січової стрілецькою дивізією, яка разом із польськими військами визволила Київ 6 травня.

Крім того, він керував обороною м. Замостя та спричинився до розгрому Кінної армії Будьонного в битві під Комаровим.

Марко Безручко народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, нині – Токмак Запорізької обл. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни. 

У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. З 1920 року Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР.

Після підписання Польщею Ризького миру з Радянською Росією в 1921 році Марко Безручко оселився у Варшаві, де в 1930-х роках керував Українським військово-історичним товариством.

Помер генерал 10 лютого 1944 року.

Вулиця Безручка може стати третьою вулицею Вроцлава, пов’язаною з Україною. Наразі в місті є вулиця Тараса Шевченка і вулиця Українська.

----------

Читайте також:

"Диво на Віслі": український вимір

"Я воював за Україну, а не Польщу!" Про генерала Марка Безручка

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.