У Польщі хочуть збільшити покарання за злочини комуністичної влади

Генеральний прокурор Польщі Збігнєв Зьобро звернувся до Конституційного суду із закликом розглянути обмеження на покарання комуністичних злочинів.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на портал Onet.pl, Конституційний трибунал вже зареєстрував цю справу до розгляду.

Наразі злочини, скоєні співробітниками державної влади у період із 1944 до 1989 рік караються до 5 років позбавлення волі.

Винні у цих злочинах отримали безкарність, вважає Зьобро. За його словами, серед цих злочинів мати місце тортури або жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

На думку генпрокурора, обмеження покарань для таких злочинів не узгоджуються зі статтями Конституції, що гарантують кожному право на суд, а також забороняють  закриття розслідування порушених прав і свобод.

"Винні в скоєнні цих злочинів придбали гарантії безпеки  нерегулярним чином, за допомогою свідомої відмови від переслідування з боку уповноважених органів", - вважає генпрокурор.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.