У Польщі хочуть збільшити покарання за злочини комуністичної влади

Генеральний прокурор Польщі Збігнєв Зьобро звернувся до Конституційного суду із закликом розглянути обмеження на покарання комуністичних злочинів.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на портал Onet.pl, Конституційний трибунал вже зареєстрував цю справу до розгляду.

Наразі злочини, скоєні співробітниками державної влади у період із 1944 до 1989 рік караються до 5 років позбавлення волі.

Винні у цих злочинах отримали безкарність, вважає Зьобро. За його словами, серед цих злочинів мати місце тортури або жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

На думку генпрокурора, обмеження покарань для таких злочинів не узгоджуються зі статтями Конституції, що гарантують кожному право на суд, а також забороняють  закриття розслідування порушених прав і свобод.

"Винні в скоєнні цих злочинів придбали гарантії безпеки  нерегулярним чином, за допомогою свідомої відмови від переслідування з боку уповноважених органів", - вважає генпрокурор.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.