Теорія про міграцію до Америки із Сибіру підтвердилася

Учені реконструювали ДНК померлого понад 11 тис. років тому немовляти й виявили невідому раніше популяцію стародавніх індіанців. З'ясувалося, що корінні жителі Америки були розбавлені мігрантами із Сибіру.

3 січня міжнародна команда вчених повідомила про успішне розшифроування ДНК померлої 11,5 тис. років тому у віці шести тижнів дівчинки, кістки якої археологи виявили на Алясці у 2010 році.

Це другий за давністю геном людини, коли-небудь виявлений у Північній Америці, який проливає світло на те, як предки корінних американців потрапили в Західну півкулю, пише "Гордон" з посиланням на The New York Times. Результати аналізу ДНК опублікував журнал Nature.

Згідно з цими даними, померла дитина належала до раніше невідомої групи людей, яка відкололася від інших корінних американців одразу або незабаром після їх прибуття в Північну Америку.

Співавтор дослідження Ескі Віллерслев із Копенгагенського університету наголосив, що знайдено найранішу з відомих гілок людства в Америці. Дослідження підтвердило теорію, згідно з якою американці були розбавлені мігрантами із Сибіру.

У 2010 році під час розкопок у долині річки Танана в центральній частині Аляски виявили тимчасову стоянку стародавніх людей. Там у вогнищі археологи виявили кістки двох немовлят, із яких учені спробували виділити залишки генетичного матеріалу.

Найдавніша виділена вченими ДНК у Північній і Південній Америці має вік 12,7 тис. років. Також було розшифровано геном людини, що жила 8,5 тис. років тому, кістяк якої було виявлено на березі річки у штаті Вашингтон.

Корінні жителі Америки походять від двох основних груп предків – північної (кілька племен у Канаді, а також індіанці навахо й апачі у США) і південної (інші племена індіанців у США, а також корінні народи Центральної і Південної Америки).

Найдавніші з раніше виділених ДНК належали до південної гілки корінних американців. Однак кістки виявленої у 2010 році дівчинки не належать до північної та південної гілок, а є частиною раніше невідомого населення Америки, яке генетично відокремилося від предків корінних американців приблизно 20 тис. років тому.

Учені назвали цих людей стародавніми берінгінами. Берінгія належить до Аляски і східної краю Сибіру, які під час останнього льодовикового періоду були пов'язані сухопутним мостом, що дало змогу жителям Азії потрапити в Західну півкулю.

Предки знайденого немовляти є вихідцями з Азії й відділилися від нинішніх китайців приблизно 36 тис. років тому.

Орієнтовно 25 тис. років тому потік генів жителів Азії до Америки практично припинився – і предки корінних американців стали генетично ізольованими. Вони почали ділитися на окремі генетичні групи приблизно 20 тис. років тому. Першими відкололися стародавні берінгійці, представницею яких і є виявлена дівчинка. Ще приблизно 4 тис. років потому, за оцінками вчених, з'явилися північна і південна гілки корінних американців.

Нове дослідження доводить існування стародавніх берінгів, однак не дає вченим відомостей про їхню долю.

Нинішні корінні американці, які живуть в околицях місцевості, біля якої було виявлено кістки дівчинки, належать до північної гілки. Дослідження демонструє, що їхні предки повернулися на Аляску, можливо, замінивши або витіснивши давніх берінгійців.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.