У Сибіру знайшли добре збережене тіло печерного левеняти віком 28 тисяч років. ВІДЕО

Міжнародна група науковців стверджує, що знайшла в Сибіру під шаром постійної мерзлоти вкрай добре збережене тіло дитинчати самки печерного лева — настільки добре, що навіть її внутрішні органи лишилися неушкоджені.

Про це повідомляє NBC News.

 

Спарту — так назвали дитинча — знайшли у 2018 році в Якутії. Цей регіон входить до поясу вічної мерзлоти, завдяки чому під земною корою рештки живих істот можуть зберігатися тисячі років майже без змін. Вік левеняти, за оцінками, становить близько 28 тисяч років.

"Наскільки мені відомо, це найкраще збережені рештки тварини льодовикового періоду, які коли-небудь були знайдені. Стан Спарти — майже ідеальний", — розповів співавтор дослідження з Центру палеогенетики Стокгольмського університету Лов Дален.

У дитинчати збереглися зуби, шкіра й м'які тканини — навіть внутрішні органи. За 15 метрів від Спарти у 2017 році знайшли дитинча самця печерного лева — Бориса. Його тіло теж добре збереглося, але не настільки, як у Спарти, та й вік його становить майже 44 тисячі років.

Хоча обоє левів непогано збереглися, на кожному з них знайшли сліди ударів об череп. За словами Далена, ймовірно, тварини загинули під обвалом або впали.

"У вічній мерзлоті через сезонне танення й замерзання утворюються великі розломи", — каже Дален.

І Спарта, і Борис загинули, вочевидь, у віці місяця-двох, кажуть науковці. Їхнє дослідження може пролити світло на печерних левів — вид, який був поширений у прохолодних регіонах Євразії в льодовиковий період і вимер близько десяти тисяч років тому.

"Сама знахідка унікальна, жодної іншої такої в Якутії не знаходили. Можливо, ми сподіваємося, [збереглася] якась частина материнського молока. Бо якщо ми її знайдемо, то зрозуміємо, чим харчувалася їхня мати", — каже співавтор дослідження Валерій Плотніков.

Науковці тепер сподіваються секвенувати геном печерного лева, користуючись біологічним матеріалом Спарти й Бориса, і дізнатися більше про те, як жили ці тварини.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.