У Сибіру знайшли добре збережене тіло печерного левеняти віком 28 тисяч років. ВІДЕО

Міжнародна група науковців стверджує, що знайшла в Сибіру під шаром постійної мерзлоти вкрай добре збережене тіло дитинчати самки печерного лева — настільки добре, що навіть її внутрішні органи лишилися неушкоджені.

Про це повідомляє NBC News.

 

Спарту — так назвали дитинча — знайшли у 2018 році в Якутії. Цей регіон входить до поясу вічної мерзлоти, завдяки чому під земною корою рештки живих істот можуть зберігатися тисячі років майже без змін. Вік левеняти, за оцінками, становить близько 28 тисяч років.

"Наскільки мені відомо, це найкраще збережені рештки тварини льодовикового періоду, які коли-небудь були знайдені. Стан Спарти — майже ідеальний", — розповів співавтор дослідження з Центру палеогенетики Стокгольмського університету Лов Дален.

У дитинчати збереглися зуби, шкіра й м'які тканини — навіть внутрішні органи. За 15 метрів від Спарти у 2017 році знайшли дитинча самця печерного лева — Бориса. Його тіло теж добре збереглося, але не настільки, як у Спарти, та й вік його становить майже 44 тисячі років.

Хоча обоє левів непогано збереглися, на кожному з них знайшли сліди ударів об череп. За словами Далена, ймовірно, тварини загинули під обвалом або впали.

"У вічній мерзлоті через сезонне танення й замерзання утворюються великі розломи", — каже Дален.

І Спарта, і Борис загинули, вочевидь, у віці місяця-двох, кажуть науковці. Їхнє дослідження може пролити світло на печерних левів — вид, який був поширений у прохолодних регіонах Євразії в льодовиковий період і вимер близько десяти тисяч років тому.

"Сама знахідка унікальна, жодної іншої такої в Якутії не знаходили. Можливо, ми сподіваємося, [збереглася] якась частина материнського молока. Бо якщо ми її знайдемо, то зрозуміємо, чим харчувалася їхня мати", — каже співавтор дослідження Валерій Плотніков.

Науковці тепер сподіваються секвенувати геном печерного лева, користуючись біологічним матеріалом Спарти й Бориса, і дізнатися більше про те, як жили ці тварини.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.