АНОНС: Виставку Івана Пішти "Спогади на полотні" про Революцію Гідності відкриють на Майдані

1 лютого Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті та ТЦ GLOBUS презентують мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ретроспективна серія живопису "Спогади на полотні" – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Тим, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього.

 

"У червні 2014 року, я намалював першу роботу з серії "Cпогади на полотні". Хотілось віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність, волонтерство і робота займали майже весь мій час, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні надворі 2018. Сьогодні я готовий показати те над чим я працював останні роки, але сказати , що проект "Cпогади на полотні" закінчений, я не кваплюсь". – говорить Іван Пішта

Про автора: Іван Пішта – митець з активною громадянською позицією. Професійний художник, від початку Майдану і по сьогодні займається волонтерською діяльністю: більшість коштів, отриманих від продажу своїх картин, йдуть на підтримку армії та на допомогу потребуючим дітям. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях як в Україні, так і закордоном.

Четвер, 1 лютого, 14.00.

Місце: ТЦ GLOBUS 2, виставковий простір на 1 поверсі за монументом Незалежності, Майдан Незалежності, 1, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ТЦ GLOBUS

Довідки та акредитація ЗМІ: прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Експозицію відкрито для перегляду з 1 до 25 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних.

Вхід вільний. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.