Спецпроект

Історики закликали уряд утворити комітет для розробки концепції Музею Голодомору

Видатні науковці закликають Президента України, голову Верховної Ради та Прем'єр-міністра створити на базі Національної академії наук спецкомітет для підготовки концепції майбутнього Музею Голодомору 1932-1933 років.

Про це йдеться у зверненні, яке наводить Укрінформ.

"Звертаємося до вас про створення на базі Національної академії наук України спеціального Комітету за участю широкого кола вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у проблематиці Голодомору 1932-1933 рр., авторитет яких визнано в Україні та світі.

Завданням Комітету має стати опрацювання розгорнутої Наукової концепції майбутнього Музею Голодомору на підставах максимальної відкритості, з урахуванням новітніх наукових підходів і, відповідно, рекомендацій, які можуть бути покладені в основу сучасних комеморативних практик", - пишуть науковці у зверненні.

Зокрема, як пояснюють автори звернення, реалізація заходів у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду українського народу, серед яких спорудження другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", вимагає консолідації українського суспільства, скоординованих дій усіх гілок влади, державних установ та організацій, наукової спільноти.

"Ми повинні скористатися усіма можливостями донести правду про Голодомор 1932-1933 рр. і переконати міжнародне товариство у потребі офіційного визнання сталінського геноциду. Досягти цього можна лише на підставі беззаперечної системи аргументів, побудованої на обгрунтованих наукових висновках. Поза всяких сумнівів: лише таку мову сучасної України світ почує, зрозуміє і прийме", - наголошується у зверненні.

Його автори переконані, що пам'ять про Голодомор - геноцид українського народу не може бути монополізована жодною з політичних сил. "Політизація теми Голодомору, непрофесіоналізм та ігнорування експертних висновків і оцінок, по яких досягнуто консенсусу авторитетними вітчизняними та зарубіжними науковцями і науковими установами, здатні маргіналізувати цю важливу тему й завадити справі визнання Голодомору геноцидом на міжнародній арені", - заявляють науковці.

Вони зазначили, що цінують та вітають рішення Президента й Кабміну, спрямовані на реалізацію програми вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. - геноциду українського народу, і висловили переконання, що вище керівництво держави почує і підтримає їхні аргументи і пропозиції.

Звернення підписали: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін; голова Наукового товариства імені Шевченка у США Григорій Грабович; професор історії Університету Наполі Федеріко ІІ (Італія) Андреа Граціозі; директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Георгій Папакін; віце-президент НАН України Сергій Пирожков; директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій; директор Інституту історії України Валерій Смолій; президент Американської асоціації україністів Віталій Чернецький.

Як повідомлялося, у Києві презентували  колажі з найвідоміших світлин Голодомору.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.