У Львові демонтують стелу Меморіалу Слави

У понеділок, 19 лютого, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко заявив, що найближчим часом розпочнуть демонтаж стели Меморіалу Слави. Стела знаходиться у аварійному стані.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Фото: Назарій Пархомик 

"Галицька районна адміністрація при обстеженні виявила, що частина елементів конструкції цього комплексу перебуває у аварійному стані, відтак було прийнято рішення виконавчого комітету про приготоування висновків щодо технічного стану Монумента.

Зокрема ми замовили дослідження Львівської політехніки щодо стану ключових конструкцій і згідно з висновками, загальний стан несучих конструкцій – аварійний і вони підлягають демонтажу", - заявив Андрій Москаленко.

Меморіал складається з трьох елементів: тридцятиметрового бетонного стовпа, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели з кованої міді, центр ансамблю складає скульптурна група з фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

За словами заступника міського голови, демонтажні роботи планують розпочати цієї весни, наразі невідома точна вартість протиаварійних робіт.

"Вже цієї п’ятниці, після прийняття рішення про демонтаж, ми зможемо розпочати протиаварійні роботи по цій стелі, яка становить небезпеку. Буде замовлена спеціальна огорожа, щоб це місце було безпечним для людей", - cказав Москаленко.

Також заступник міського голови розповів, що у мерії розглядають можливість перенесення пам’ятника в музей "Територія терору".

Нагадуємо, що у четвер, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема "Правого сектору", Добровольчого руху ОУН та організації "Сокіл", хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації.

Водночас, в Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.