У Львові демонтують стелу Меморіалу Слави

У понеділок, 19 лютого, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко заявив, що найближчим часом розпочнуть демонтаж стели Меморіалу Слави. Стела знаходиться у аварійному стані.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Фото: Назарій Пархомик 

"Галицька районна адміністрація при обстеженні виявила, що частина елементів конструкції цього комплексу перебуває у аварійному стані, відтак було прийнято рішення виконавчого комітету про приготоування висновків щодо технічного стану Монумента.

Зокрема ми замовили дослідження Львівської політехніки щодо стану ключових конструкцій і згідно з висновками, загальний стан несучих конструкцій – аварійний і вони підлягають демонтажу", - заявив Андрій Москаленко.

Меморіал складається з трьох елементів: тридцятиметрового бетонного стовпа, облицьованого гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели з кованої міді, центр ансамблю складає скульптурна група з фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

За словами заступника міського голови, демонтажні роботи планують розпочати цієї весни, наразі невідома точна вартість протиаварійних робіт.

"Вже цієї п’ятниці, після прийняття рішення про демонтаж, ми зможемо розпочати протиаварійні роботи по цій стелі, яка становить небезпеку. Буде замовлена спеціальна огорожа, щоб це місце було безпечним для людей", - cказав Москаленко.

Також заступник міського голови розповів, що у мерії розглядають можливість перенесення пам’ятника в музей "Територія терору".

Нагадуємо, що у четвер, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема "Правого сектору", Добровольчого руху ОУН та організації "Сокіл", хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації.

Водночас, в Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.