У Польщі демонтують пам’ятник генералу Сверчевському

21 лютого має розпочатись демонтаж пам'ятника Каролю Сверчевському. Вбивство генерала вояками УПА стало формальним приводом для початку операції «Вісла».

Про це повідомляє сайт "PodkarpackaHistoria".

 Пам'ятник Сверчевському в Яблонках. Фото:  "PodkarpackaHistoria" 

Якщо в цю середу будуть відповідні погодні умови, планується почати роботи, пов'язані зі знесенням пам'ятника генералу. Дозвіл на його демонтаж видала місцева влада. Демонтаж обійдеться полякам у 52 тисячі злотих.

Пам'ятник розроблений Францішком Стринкевічем і встановлений у 1962 році на місці де загинув Сверчевський (тодішній заступник міністра оборони – І.П.) у Яблонках під Балігродом.

В комуністичні часи пам'ятник був обов'язковим місцем зупинки туристичних груп, тут проводились різного роду заходи і мітинги.

Після 1989 р. постало питання про демонтаж пам'ятника, як символу комунізму. У той же час, було багато захисників пам'ятника, які вважали, що Сверчевський є символом боротьби проти УПА, а сам монумент є однією з найбільш визначних пам'яток Бескидів.

Протягом декількох років, в річницю смерті "Вальтера" (псевдонім Сверчевського – І.П.), тут організовували заходи представники Союзу демократичних лівих сил. У 2013 році навіть відбулося зіткнення між прихильниками пам'ятника та його супротивниками.

Існування пам'ятника на думку Інституту національної пам'яті Польщі суперечить принципам поваги до національної пам'яті, а також положенням ст. 156 Кримінального кодексу, що забороняє глорифікацію тоталітарних режимів.

Читайте також:

"Хрін" для генерала. Загибель Кароля Сверчевського в засідці УПА

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".