Спецпроект

АНОНС: Презентація книги «Волиняни про «Волинь-43»

У Рівному презентують книгу про те, як українці пам'ятають польську експансію на Український Північний Захід у 1938-1944 рр.

 

Аналіз українсько-польського протистояння 1938-1944 рр. здійснений на основі аудіо та писемних спогадів тогочасних жителів міст та містечок Волинської, Рівненської областей, Південної Волині (Кременеччини), а також тодішніх українськомовних місцевостей Холмщини, Підляшшя і Берестійщини.

Опитування дало змогу накопичити матеріал, який доповнює відомості архівних документів.

Свідчення учасників подій дають можливість уточнити перебіг подій, пееросмислити передумови, початок та перебіг протистояння та кількість загиблих.

Іван Пущук зібрав близька півтори тисячі диктофонних записів розповідей та писемних тверджень осіб про події польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.

Час: 22 лютого, четвер, 12:00,

Місце: Рівненський обласний краєзнавчий музей, вул. Драгоманова, 19

Читайте також:

Чому "Вісла" не дорівнює Волині. Відкритий лист до Ґжеґожа Мотики

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.