Депутат Сейму Томаш Жимковський: "Назву "українці" створили австрійці"

Один з ключових авторів "антибандерівських" поправок Томаш Жимковський з руху Кукіз’15 прокоментував порталу "Prawy.pl" звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону.

Депутат висловив переконання, що зголошення його дій до комісії з етики є безрезультатною спробою залякування.  

Також Томаш Жимковський переконаний, що Конституційний трибунал не поставить під сумнів понять, які на думку Президента Польщі Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Ідеться про визеначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", які використані у тексті закону.   

"Ці визначення є цілком адекватними" - сказав Томаш Жимковський.

 Депутат Сейму Томаш Жимковський

В інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув нову версію історії появи назви "українці":

"… у польській традиції українців називали русинами, назву "українці" створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення "у края", тобто пограниччя. Це австрійці придумали."

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП подало звернення до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня депутат  вдався до  обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом „Волинь – пам’ятаємо!" А на запитання польського суду, навіщо це зробив, сказав нібито, що не погоджується на нападки на його національного героя, котрим є Степан Бандера.

Цей обман  мав місце під час розгляду законопроекту, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

 Польські націоналісти під час нападу на українську мирну процесію. Видно момент, коли з одного з учасників нападники зривають вишиванку. Фото - prostir.pl

Газета українців Польщі "Наше слово" повідомляє, що насправді в районному суді в Перемишлі 22,24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків з правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку, копнули його сина.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.