Депутат Сейму Томаш Жимковський: "Назву "українці" створили австрійці"

Один з ключових авторів "антибандерівських" поправок Томаш Жимковський з руху Кукіз’15 прокоментував порталу "Prawy.pl" звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону.

Депутат висловив переконання, що зголошення його дій до комісії з етики є безрезультатною спробою залякування.  

Також Томаш Жимковський переконаний, що Конституційний трибунал не поставить під сумнів понять, які на думку Президента Польщі Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Ідеться про визеначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", які використані у тексті закону.   

"Ці визначення є цілком адекватними" - сказав Томаш Жимковський.

 Депутат Сейму Томаш Жимковський

В інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув нову версію історії появи назви "українці":

"… у польській традиції українців називали русинами, назву "українці" створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення "у края", тобто пограниччя. Це австрійці придумали."

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП подало звернення до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня депутат  вдався до  обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом „Волинь – пам’ятаємо!" А на запитання польського суду, навіщо це зробив, сказав нібито, що не погоджується на нападки на його національного героя, котрим є Степан Бандера.

Цей обман  мав місце під час розгляду законопроекту, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

 Польські націоналісти під час нападу на українську мирну процесію. Видно момент, коли з одного з учасників нападники зривають вишиванку. Фото - prostir.pl

Газета українців Польщі "Наше слово" повідомляє, що насправді в районному суді в Перемишлі 22,24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків з правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку, копнули його сина.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.