На Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР

19 лютого в Покровську Донецької області встановили меморіальну дошку Нечипору Губі, сотнику Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Меморіальна дошка. Фото: Maksym Potapchuk

З ініціативою щодо увічнення пам'яті земляка звернулися представники громадських організацій, а сама акція стала можливою за підтримки місцевої влади та Міністерства інформаційної політики.

"Сьогодні ми згадуємо нашого видатного земляка, який сто років тому захищав українську незалежність", - сказав Покровський міський голова Руслан Требушкін на відкритті. – Минуло століття – і, на жаль, українці знову повинні зі зброєю в руках відстоювати нашу державність".

"Вшанування героїв УНР, донеччан-патріотів має особливу важливість", - впевнений начальник сектора інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформполітики Віктор Литвинов. - "Тому що це ще раз доводить: Донбас – Україна і завжди нею був, що б не говорили наші вороги".

ДОВІДКА:

Нечипір Данилович Губа народився 9 лютого 1892 на станції Гришине, яка перебувала на території сучасного Покровська. У роки Першої світової війни був мобілізований до російської армії, служив підосавулом 2-го Чорноморського полку Кубанського козачого війська.

Після проголошення незалежності УНР вступив до війська молодої держави. У 1919 році очолював школу підстаршин 9-ї Залізничної дивізії армії УНР. Добровольцем у складі 3-го кінного полку брав участь в Першому Зимовому поході. Після поразки УНР, по деякими даними, емігрував.

Нагадуємо, що 27 січня у Бахмачі відкрили меморіальну дошку на честь оборонців УНР.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.