СБУ видала книгу про розвідку ДЦ УНР в екзилі в міжвоєнний період

Академія Служби безпеки України видала третій том праці "Спеціальні служби України від найдавніших часів до сьогодення" під назвою "Спецслужба Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі (1926–1936 рр.)".

На цим томом працювали відомі дослідники історії вітчизняних спецслужб Володимир Сідак, Тамара Вронська та Олександр Скрипник, повідомляє прес-центр СБУ.

Нова книга розкриває період, коли розкидані по всьому світу колишні вояки Армії УНР не припинили боротьбу, розпочату в часи визвольних змагань 1917–1921 років. Змушені емігрувати, вони не зреклися своєї мети – вибороти волю і незалежність Батьківщини.

Фото: прес-центр СБУ

Водночас, у складі Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі вони створили спецслужбу, яка впродовж десяти років наполегливо займалася розвідувальною, контррозвідувальною та пропагандистською діяльністю.

Розповіді в книзі ґрунтуються на розсекречених документах з архівів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, матеріалах вітчизняних та закордонних архівів.

Аналізуються передумови створення УНРівської спецслужби в умовах еміграції, її структура, основні напрями та методи роботи; розкриваються особливості взаємодії з розвідками інших країн і протистояння з радянськими органами державної безпеки; подаються соціально-політичні портрети осіб, причетних до таємної роботи.

На переконання авторів, досвід функціонування військової спецслужби ДЦ УНР в екзилі важливий і сьогодні – в нових умовах розвитку незалежної держави. Наукова праця допомагає зрозуміти причини того, що відбувається сьогодні навколо України, природу російської агресивної політики та діяльності її спецслужб.  

Праця виконана в рамках Меморандуму, укладеному між СБУ та українськими вченими про співпрацю в дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Як повідомлялося, на сайті Служби зовнішньої розвідки виклали документальне видання "Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.