СБУ видала книгу про розвідку ДЦ УНР в екзилі в міжвоєнний період

Академія Служби безпеки України видала третій том праці "Спеціальні служби України від найдавніших часів до сьогодення" під назвою "Спецслужба Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі (1926–1936 рр.)".

На цим томом працювали відомі дослідники історії вітчизняних спецслужб Володимир Сідак, Тамара Вронська та Олександр Скрипник, повідомляє прес-центр СБУ.

Нова книга розкриває період, коли розкидані по всьому світу колишні вояки Армії УНР не припинили боротьбу, розпочату в часи визвольних змагань 1917–1921 років. Змушені емігрувати, вони не зреклися своєї мети – вибороти волю і незалежність Батьківщини.

Фото: прес-центр СБУ

Водночас, у складі Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі вони створили спецслужбу, яка впродовж десяти років наполегливо займалася розвідувальною, контррозвідувальною та пропагандистською діяльністю.

Розповіді в книзі ґрунтуються на розсекречених документах з архівів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, матеріалах вітчизняних та закордонних архівів.

Аналізуються передумови створення УНРівської спецслужби в умовах еміграції, її структура, основні напрями та методи роботи; розкриваються особливості взаємодії з розвідками інших країн і протистояння з радянськими органами державної безпеки; подаються соціально-політичні портрети осіб, причетних до таємної роботи.

На переконання авторів, досвід функціонування військової спецслужби ДЦ УНР в екзилі важливий і сьогодні – в нових умовах розвитку незалежної держави. Наукова праця допомагає зрозуміти причини того, що відбувається сьогодні навколо України, природу російської агресивної політики та діяльності її спецслужб.  

Праця виконана в рамках Меморандуму, укладеному між СБУ та українськими вченими про співпрацю в дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Як повідомлялося, на сайті Служби зовнішньої розвідки виклали документальне видання "Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.