Спецпроект

Ізраїль може визнати Голодомор – геноцидом

У Кнессет поданий законопроект, що оголошує Голодомор актом геноциду.

Як повідомляє newsru.co.il його представив на розгляд депутат Акрам Хасон.

 Акрам Хасон. Фото: А. Паруш

Проект оголошує 6 грудня офіційним днем пам'яті жертв Голодомору ."Міністр освіти має право призначати заходи, приурочені до цього дня, а прем'єр-міністр оголошувати про проведення офіційної церемонії" – йдеться в документі.

У поясненнях до закону стверджується, що Голодомор був спланований "радянською владою, щоб нанести удар по українській нації і українській національній ідентичності".

У вересні 2016 року група українських громадських діячів передала групі депутатів Кнесету, що знаходилися на Україні, звернення з проханням визнати Голодомор актом геноциду.

В оточенні депутата Акрама Хасон пояснили, що ідея законопроекту виникла у нього після візиту в Україну в рамках делагації депутатів Кнесету від комісії з питань внутрішніх справ у грудні 2017 року.

"Депутат Хасон відвідав музей Голодомору і залишився під глибоким враженням, і це спонукало його ініціювати цей закон", - заявили в оточенні депутата.

Радіостанція "Галей ЦАХАЛ" повідомила з посиланням на анонімні джерела в МЗС РФ, що Москва розгнівана цією ініціативою депутата і загрожує різким погіршенням відносин з Ізраїлем, якщо законопроект буде затверджений Кнесетом. На сайті російського зовнішньополітичного відомства ця інформація відсутня.

Нагадуємо, що на цей момент Голодомор визнали геноцидом українського народу 24 країни світу, але Ізраїлю серед них поки немає.

Як повідомлялось раніше, 7 лютого у Києві пройде зустріч із правнучною фотографа Голодомору.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".