В Австралії знайшли 132-річну пляшку з запискою. ФОТО

Найдавнішу відому світові записку у пляшці знайшли на узбережжі Західної Австралії.

132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув її за борт, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на Західно-Австралійський музей.

Раніше рекорд Гіннеса за найдавніше повідомлення у пляшці склав 108 років між тим, як його відправили та тим, як його знайшли.

 132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув цю пляшку за борт

Пляшку із запискою викинули в Індійський океан 12 червня 1886 року з німецького вітрильного судна Паула.

У той час моряки проводили довгостроковий океанографічний експеримент, щоб краще зрозуміти глобальні океанські течії та знайти більш швидкі та ефективні судноплавні маршрути.

Пляшку знайшла Тоня Іллман біля застряглої у м'якому піску машини свого сина.

 Пляшку знайшла Тоня Іллман

"Я побачила як щось стирчить із піску, коли гуляла з подругою по дюнах, і підійшла ближче роздивитися, – розповідає жінка.

Це була чудова стара пляшка, тому я підібрала її, думаючи, що вона гарно виглядатиме у моїй книжковій шафі".

Записку, яку Тоні виявила, коли витрушувала із пляшки пісок, була вогкою, туго згорнутою та перев'язаною ниткою.

Іллмани забрали її додому, висушили і коли відкрили, побачили, що це – друкована форма на німецькій мові, а на ній щось написано дуже слабким почерком.

Чоловік Тоні провів деякий час, досліджуючи записку в інтернеті, та виявив, що вона є частиною офіційного експерименту.

"Після копання в інтернеті ми змогли визначити дату, координати, назву судна і напрямок подорожі (з Кардіффу, що в Уельсі, в Макассар, що у Східній Індії, зараз Індонезія)", – каже Кім Іллман.

Записка була друкованою формою німецькою мовою 

Але цього подружжю було не достатньо. Вони хотіли знати, ця знахідка є історично значущою, чи просто дуже винахідливим розіграшем.

Тому подружжя принесло свою знахідку до Західно-австралійського музею.

 Документ заповнений дуже слабким почерком

Початкові дослідження встановили, що у пляшці був нідерландський джин середини-кінця ХІХ століття, папір відповідав недорогому паперу ХІХ століття, а німецький корабель Паула дійсно йшов із Кардіффа в Макассар в 1886 році.  

Пізніше в архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула. 12 червня 1886 у ньому капітан судна року зробив запис. Дата та координати точно відповідають тим, які вказані у записці.

В архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула

Порівняння рукописного повідомлення про пляшку у Метеорологічному журналі показує, що рукопис ідентичний за стилем курсиву, нахилом, шрифтом, інтервалом, стилем нумерації, що і на записці, написаній рукою капітана.

Цих доказів було достатньо для того, щоб визнати знахідку історично автентичною.

Кім і Тоня Іллман віддали пляшку та записку в Західно-австралійський музей.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.