В Австралії знайшли 132-річну пляшку з запискою. ФОТО

Найдавнішу відому світові записку у пляшці знайшли на узбережжі Західної Австралії.

132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув її за борт, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на Західно-Австралійський музей.

Раніше рекорд Гіннеса за найдавніше повідомлення у пляшці склав 108 років між тим, як його відправили та тим, як його знайшли.

 132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув цю пляшку за борт

Пляшку із запискою викинули в Індійський океан 12 червня 1886 року з німецького вітрильного судна Паула.

У той час моряки проводили довгостроковий океанографічний експеримент, щоб краще зрозуміти глобальні океанські течії та знайти більш швидкі та ефективні судноплавні маршрути.

Пляшку знайшла Тоня Іллман біля застряглої у м'якому піску машини свого сина.

 Пляшку знайшла Тоня Іллман

"Я побачила як щось стирчить із піску, коли гуляла з подругою по дюнах, і підійшла ближче роздивитися, – розповідає жінка.

Це була чудова стара пляшка, тому я підібрала її, думаючи, що вона гарно виглядатиме у моїй книжковій шафі".

Записку, яку Тоні виявила, коли витрушувала із пляшки пісок, була вогкою, туго згорнутою та перев'язаною ниткою.

Іллмани забрали її додому, висушили і коли відкрили, побачили, що це – друкована форма на німецькій мові, а на ній щось написано дуже слабким почерком.

Чоловік Тоні провів деякий час, досліджуючи записку в інтернеті, та виявив, що вона є частиною офіційного експерименту.

"Після копання в інтернеті ми змогли визначити дату, координати, назву судна і напрямок подорожі (з Кардіффу, що в Уельсі, в Макассар, що у Східній Індії, зараз Індонезія)", – каже Кім Іллман.

Записка була друкованою формою німецькою мовою 

Але цього подружжю було не достатньо. Вони хотіли знати, ця знахідка є історично значущою, чи просто дуже винахідливим розіграшем.

Тому подружжя принесло свою знахідку до Західно-австралійського музею.

 Документ заповнений дуже слабким почерком

Початкові дослідження встановили, що у пляшці був нідерландський джин середини-кінця ХІХ століття, папір відповідав недорогому паперу ХІХ століття, а німецький корабель Паула дійсно йшов із Кардіффа в Макассар в 1886 році.  

Пізніше в архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула. 12 червня 1886 у ньому капітан судна року зробив запис. Дата та координати точно відповідають тим, які вказані у записці.

В архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула

Порівняння рукописного повідомлення про пляшку у Метеорологічному журналі показує, що рукопис ідентичний за стилем курсиву, нахилом, шрифтом, інтервалом, стилем нумерації, що і на записці, написаній рукою капітана.

Цих доказів було достатньо для того, щоб визнати знахідку історично автентичною.

Кім і Тоня Іллман віддали пляшку та записку в Західно-австралійський музей.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.