АНОНС: У Києві відбудеться публічна дискусія про прапор України

До 100-річчя утвердження державної символіки України у Києві відбудеться публічна експертна дискусія "Від національного до державного: синьо-жовтий прапор в історії України ХХ ст.".

Під час дискусії планується обговорення таких проблем:

- Чому українським національним прапором став синьо-жовтий стяг?

- Як утверджувалося синьо-жовте знамено державним прапором під час Української революції 1917– 1921 рр.?

- Чи існували альтернативи синьо-жовтому прапору?

- Під якими прапорами воювала Карпатська Україна та УПА?

- Як прапор Радянської України вплинув на розташування кольорів національного синьо-жовтого прапора?

- Чи синьо-жовтий прапор був знаним в СРСР?

- Як національний прапор повертався до державної символіки з відновленням незалежності наприкінці 1980 – на початку 1990 років?

- Наскільки важливою є символіка синьо-жовтого прапора у протистоянні сучасній російській агресії на сході України?

Спікери:

Юрій Савчук, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України

Павло Гай-Нижник, д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

До участі також запрошені:

Боряк Геннадій – член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАН України; Брехуненко Віктор – д.і.н., проф., завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Галайко Богдан –к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; Зінченко Арсен – д.і.н., проф., провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, народний депутат України І скликання; Іванець Андрій – к.і.н., науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства; Іщук Олександр – к.і.н., завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України; Кучерук Олександр – директор музею Української революції 1917–1921 рр.; Куцин Олег – командир добровольчого батальйону "Карпатська Січ", лейтенант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни; Патриляк Іван – д.і.н., проф., декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Сиротюк Юрій - депутат Київської міської ради; Тиліщак Володимир – к.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті; Чмир Микола – к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України; Чупрій Леонід – д. полі. н, проф. Національного авіаційного університету.

У рамках заходу відбудеться екскурсія виставкою "Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)".

13 березня, вівторок, 12.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Музей історії міста Києва.

Захід організовано на пошанування останнього Героя Небесної сотні 22-річного Дмитра Чернявського, який загинув за український прапор 13 березня 2014 року у Донецьку,та всіх загиблих під час АТО на сході України.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.