АНОНС: У Києві відбудеться публічна дискусія про прапор України

До 100-річчя утвердження державної символіки України у Києві відбудеться публічна експертна дискусія "Від національного до державного: синьо-жовтий прапор в історії України ХХ ст.".

Під час дискусії планується обговорення таких проблем:

- Чому українським національним прапором став синьо-жовтий стяг?

- Як утверджувалося синьо-жовте знамено державним прапором під час Української революції 1917– 1921 рр.?

- Чи існували альтернативи синьо-жовтому прапору?

- Під якими прапорами воювала Карпатська Україна та УПА?

- Як прапор Радянської України вплинув на розташування кольорів національного синьо-жовтого прапора?

- Чи синьо-жовтий прапор був знаним в СРСР?

- Як національний прапор повертався до державної символіки з відновленням незалежності наприкінці 1980 – на початку 1990 років?

- Наскільки важливою є символіка синьо-жовтого прапора у протистоянні сучасній російській агресії на сході України?

Спікери:

Юрій Савчук, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України,член Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України

Павло Гай-Нижник, д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

До участі також запрошені:

Боряк Геннадій – член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАН України; Брехуненко Віктор – д.і.н., проф., завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Галайко Богдан –к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; Зінченко Арсен – д.і.н., проф., провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, народний депутат України І скликання; Іванець Андрій – к.і.н., науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства; Іщук Олександр – к.і.н., завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України; Кучерук Олександр – директор музею Української революції 1917–1921 рр.; Куцин Олег – командир добровольчого батальйону "Карпатська Січ", лейтенант Збройних сил України, ветеран російсько-української війни; Патриляк Іван – д.і.н., проф., декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Сиротюк Юрій - депутат Київської міської ради; Тиліщак Володимир – к.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті; Чмир Микола – к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України; Чупрій Леонід – д. полі. н, проф. Національного авіаційного університету.

У рамках заходу відбудеться екскурсія виставкою "Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)".

13 березня, вівторок, 12.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Музей історії міста Києва.

Захід організовано на пошанування останнього Героя Небесної сотні 22-річного Дмитра Чернявського, який загинув за український прапор 13 березня 2014 року у Донецьку,та всіх загиблих під час АТО на сході України.

Вхід вільний.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.