Рада підтримала законопроект про реабілітацію жертв комунізму

Народні депутати підтримали законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017).

Ухвалення цього законопроекту знімає тавро з борців за незалежність України, які до сьогодні вважались злочинцями. 

 Для збільшення натисніть тут.

За це проголосували 237 народних обранців.

"Ухвалення цього законопроекту відновлює справедливість – адже він знімає тавро "ворогів народу", "вбивць", "шпигунів", "диверсантів" з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність.

Законопроект про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями", - коментує рішення народних обранців Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Зокрема Аліна Шпак акцентувала, що вводиться категорія потерпілих від репресій - родичів  людини, яка була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, що максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це регіональні комісії з реабілітації при обласних державних адміністраціях, які збиратимуть документи.

Спершу комісії збираютимуть документи. Далі відбуваєтиметься попередній розгляд та передача пакету документів та пропозицій до Національної комісії з реабілітації. Відтак Національна комісія з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті розглядатиме отримані матеріали та прийматиме рішення про реабілітацію.

Проект закону розроблено Українським інститутом національної пам’яті, народними депутатами України та громадськістю.

ДОВІДКА:

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 11 липня 2017 р. був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні.

26 лютого 2018 року Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю за результатами розгляду та опрацювання правок народних депутатів України рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.