Рада підтримала законопроект про реабілітацію жертв комунізму

Народні депутати підтримали законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017).

Ухвалення цього законопроекту знімає тавро з борців за незалежність України, які до сьогодні вважались злочинцями. 

 Для збільшення натисніть тут.

За це проголосували 237 народних обранців.

"Ухвалення цього законопроекту відновлює справедливість – адже він знімає тавро "ворогів народу", "вбивць", "шпигунів", "диверсантів" з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність.

Законопроект про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями", - коментує рішення народних обранців Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Зокрема Аліна Шпак акцентувала, що вводиться категорія потерпілих від репресій - родичів  людини, яка була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, що максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це регіональні комісії з реабілітації при обласних державних адміністраціях, які збиратимуть документи.

Спершу комісії збираютимуть документи. Далі відбуваєтиметься попередній розгляд та передача пакету документів та пропозицій до Національної комісії з реабілітації. Відтак Національна комісія з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті розглядатиме отримані матеріали та прийматиме рішення про реабілітацію.

Проект закону розроблено Українським інститутом національної пам’яті, народними депутатами України та громадськістю.

ДОВІДКА:

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 11 липня 2017 р. був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні.

26 лютого 2018 року Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю за результатами розгляду та опрацювання правок народних депутатів України рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.