На Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві

У селі Заводівка на Одещині демонтовано останній на території регіону пам'ятник одному з вождів тоталітарного режиму - Сергію Кірову, що стояв поряд з місцевим будинком культури.

Про це повідомив виконувач обов'язків голови Березівської райдержадміністрації Сергій Лоскутніков, пише "Українська правда" з посиланням на "Укрінформ".

"Пам'ятник більшовицькому вождю Кірову було демонтовано після сьогоднішньої зустрічі в райдержадміністрації, на якій керівнику Заводівської сільради Максиму Кутовому пред'явлено деякі архівні документи, пов'язані з діяльністю колишнього колгоспу ім. Кірова і спорудженням у Заводівці цієї скульптури", - зазначив Лоскутніков.

 

Раніше голова сільради Кутовий відмовлявся виконувати вимоги закону про декомунізацію, мотивуючи це відсутністю напису чи таблички на постаменті пам'ятника.

"Я прибув до Заводівки й очолив сільраду менше року тому. Не знаю, кому поставлений пам'ятник поряд з будинком культури - Кірову чи комусь іншому. Бо на ньому нема таблички. Тому й не будемо його зносити", - пояснював свою позицію Кутовий.

Водночас він підтвердив, що керівництво Березівського району уже звертало увагу на ігнорування вимог закону, що передбачає знесення символів тоталітарного режиму.

"Однак мені не показали документів, що це саме пам'ятник Кірову. Я знаю лише, що місцеві жителі колись працювали у колгоспі ім. Кірова. І також знаю свої права й повноваження", - твердив сільський голова.

Як повідомлялося, торік так само намагався блокувати знесення останніх пам'ятників вождям тоталітарного режиму Леніну і Калініну у Болградському районі Кубейський селищний голова. При цьому колишній партфункціонер КПРС посилався на нестачу коштів для проведення демонтажних робіт.

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося