Першими жертвами нового закону про ІНП Польщі стали аргентинці

Аргентинська газета Pagina 12 стала першою, кого звинуватили в порушенні польського закону про Інститут національної пам'яті.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на видання AFP та матеріали, опубліковані на сайті газети Pagina 12.

Громадська організація "Редут доброго імені", наближена до польського уряду, звинуватила сайт газети Pagina 12 і її журналіста Федеріко Павловського в "діях, спрямованих на шкоду польської нації і репутації польських солдатів".

Зазначається, що аргентинська газета використала фото 1950-х років, на якому зображений солдат польського антикомуністичного опору після Другої світової війни, у статті про єврейський погром у Єдвабному 10 липня 1941 року.

У відповідь аргентинський ЗМІ випустило другий матеріал, у якому підняло тему ревізіонізму, котрий став активним у сучасній Польщі. До того ж, видання звинуватило поляків в активній популяризації цензури критичних думок серед міжнародної спільноти.

Нагадаємо, зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який передбачає покарання за покладання на поляків вини за злочини нацистів на польській території, а також заперечення "злочинів українських націоналістів", набули чинності 1 березня. 

Як повідомлялося, 3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.