Спецпроект

Українські й польські урядовці вшанували українців, вбитих Армією Крайовою в Павлокомі. ФОТО

3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Про це повідомляє офіційний сайт  Міністерства закордонних справ України.

Участь в заході взяли міністр закоржонних справ України Павло Клімкін, воєвода Підкарпатського воєводства пані Ева Леніарт, посол України в Польщі Андрій Дещиця, керівники декількох областей України та ін. Усього на заході було більше тисячі присутніх.

 
 

"Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історією з Польщею. Нашу спільну історією з Польщею. Але нашою силою сьогодні ми завдячуємо тим, хто віддав свої життя за нашу свободу", — сказав Павло Клімкін у Павлокомі, поклавши квіти до меморіалу загиблим, який розташовується на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми.

Павло Клімкін

"Кожен з 366, хто загинув тут, в Павлокомі, був частинкою України, і залишається частинкою України. Ми їх згадуємо і пам’ятаємо", — додав міністр.

Міністр подякував воєводі Підкарпатського воєводства Польщі Еві Ленярт за участь у заході та підтримку.

 Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт

"Вчора на Личаківському кладовищі мати Михайла Кварцяни, поляка, який загинув під Станицею Луганською сказала: "Залишайтеся людьми, будьте разом, воюйте до кінця". Для мене це заповіт", — зазначив Павло Клімкін.

 

Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт у своєму виступі наголосила: "Спільна пам'ять і вшанування жертв братовбивчого конфлікту зобов'язують нас до будови спільного майбутнього".

 

Нагадаємо, 3 березня 1945 року підрозділ АК Юзефа Бісса ("Вацлава") знищив українське с. Павлокома, яке розташовувалося на Холмщині (нині в межах Польщі). Меморіал загиблим українцям у с. Павлокома був урочисто відкритий 13 травня 2006 року за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.