АНОНС: Презентація спогадів Юрія Шевельова

У Києві відбудеться презентація книги спогадів видатного українського філолога Юрія Шевельова «Я – мене – мені… (і довкруги). Т. 1. В Україні».

Про це повідомляє Києво-Могилянська Бізнес-Школа.

 

Як зазначають видавці - "не дивлячись на локальність та суб’єктивність, спогади стали дзеркалом соціально-політичних процесів в Україні 1910-1940-х рр."

Перший том спогадів українського науковця Юрія Шевельова (Шереха) є джерелом для розуміння української історії першої половини ХХ ст.

Видання вперше проілюстровано і містить 248 світлин; їх частина — з родинного альбому Шевельових — публікується вперше. Передмова — упорядника видання Сергія Вакуленка.

В презентації візьмуть участь: Лариса Масенко, Елеонора Соловей, Надія Баштова, Леонід Фінберг, Оля Гнатюк, Ігор Гирич.

Час: 12 квітня, четвер, 19.00

Місце: Києво-Могилянська Бізнес-Школа, м. Контрактова площа, вул. Волоська, 8/5, 4-й поверх.

Контакт: 095 4621810, 067 5728575

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.